Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця села Бессарабське Болградського району Орлова Олександра Сергійовича, який загинув від рук російських окупантів у жовтні 2022 року.
Як повідомляє платформа «Книга пам’яті полеглих за Україну», народився Олександр 15 червня 1984 року у місті Біла Церква. Після закінчення місцевої школи вступив до Білоцерківського ПТУ №5, де здобув професію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Завершивши навчання отримав посвідчення водія.
Згодом Олександр вирішив пов’язати своє життя із військовою справою. Службу проходив у прикордонних військах Збройних Сил України. Був направлений виконувати обов’язки водія — патрульного, охороняючи південні рубежі на прикордонній заставі в населеному пункті Тарутіно (Бессарабське).
Після завершення служби Олександр повернувся до Білої Церкви. Працював шиномонтажником, згодом — слюсарем-електриком у КП «Білоцерківтепломережа». Аби забезпечити родину, у вільний від основної роботи час також працював водієм таксі.
У 2005 році Олександр одружився, а вже наступного року у подружжя народилася донька. Після початку російської агресії у 2014 році Олександр не залишався осторонь подій у країні. Брав участь у Революції Гідності, неодноразово їздив на Майдан. Коли розпочалася війна на сході України, мав намір стати на захист держави. Пройшов навчальні збори на полігоні та був зарахований до резерву Збройних Сил України.
З початком повномасштабного вторгнення Олександр одразу вирішив повернутися до війська. Спершу вивіз родину у безпечне місце, після чого повернувся до Білої Церкви та 25 травня 2022 року добровільно прийшов до військкомату.
Старший солдат, серед своїх отримав позивний «Птіца»
Був командиром відділення 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Разом із підрозділом захищав українські позиції та населені пункти на Донеччині, зокрема Покровськ, Зайцеве та Нью-Йорк.
Військовий тривалий час перебував на передовій без відпустки. Воїн ніс службу на нульових позиціях, брав участь у бойових виходах та евакуаційних заходах, залишаючись поруч із побратимами в найнебезпечніших умовах.
Останнім для захисника став Вугледарський напрямок. Восени 2022 року там точилися особливо запеклі бої. Українські військовослужбовці стримували наступ російських військ, утримували позиції та відбивали ворожі атаки.
У ніч на 7 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області воїн потрапив під щільний ворожий обстріл. Внаслідок обстрілу старший солдат загинув.
Згодом Олександра поховали на Алеї Героїв кладовища «Сухий Яр» у рідній Білій Церкві.
Указом Президента України №200/2023 від 7 квітня 2023 року старшого солдата було посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Також рішенням Білоцерківської міської ради Олександру Орлову посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Білоцерківської міської територіальної громади».
Інтернет-видання Бессарабії
