Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Ізмаїл Нестерова Миколу Валерійовича, який загинув від рук російських окупантів у вересні 2024 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Микола 31 серпня 1986 року в Алма-Аті, Казахстані. Коли хлопцю виповнилося 5 років, він разом із родиною переїхав мешкати до Ізмаїлу. Мав сестричку.
У свій час навчався у місцевій школі № 14, а по її закінченні отримав спеціальність протезиста у медичному училищі. Деякий час Микола працював за фахом, однак потім вирішив спробувати себе в морській сфері: ходив у рейси, паралельно заочно закінчуючи морський навчальний заклад.
У вільний час любив збиратися із друзями, відпочивати на природі і понад усе любив тварин, а особливо свою хаскі, якою опікувався та ретельно доглядав. Чоловік мріяв про власну родину, діток, сімейний затишок, однак мрії довелося відкласти на майбутнє.
Вже безпосередньо під час повномасштабного вторгнення Микола встав на захист країни. Був гранатометником десантно-штурмового батальйону, солдатом. Брав активну участь у бойових діях на Миколаївському напрямку, а згодом разом із батальйоном був переведений на Донеччину.
Саме тут, 23 вересня 2024 року в ході виконання бойового завдання біля населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області, захисник загинув, отримавши поранення.
Проте ще тривалий час воїн вважався безвісти зниклим, що давало надію рідним. Однак вже у вересні 2025 року звістка офіційно підтвердилась.
30 вересня у Ізмаїлі військовослужбовця провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали на Алеї Слави нового кладовища.
Інтернет-видання Бессарабії
