Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Найдюка Валерія Павловича, який загинув від рук російських окупантів у травні 2022 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Валерій 19 березня 1975 року у місті Ізмаїл. Зростав у родині військового, тому й проблем із вибором майбутньої професії не було.
Чоловік був дуже добрим, чуйним, відкритим до спілкування та завжди готовим прийти на допомогу. У вільний час, захоплювався книгами про війну та машинами.
В Київському інституті сухопутних військ Валерій здобув професію інженера-механіка та згодом служив рідній країні, за що у 1999 році був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». З часом, у рідному місті став працювати у військкоматі, а у 2021 був учасником ООС.
Повномасштабне вторгнення застало військового вже безпосередньо на фронті. Захисник служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді, 34 батальйоні, 2 роті в/ч А 4395. Серед побратимів отримав позивний “Палич”. Був начальником автомобільної служби, капітаном.
Разом із ротою воїн виконував свій військовий обов’язок на Луганщині: спочатку перебував у селі Борівське, доки підрозділ не перевели у село Тошківка.
20 травня 2022 року військовий останній раз виходив на зв’язок із рідними. Трохи згодом він став вважатися безвісти зниклим. Понад два роки сім’я захисника не полишала надії та спроб знайти бодай якусь інформацію про нього. Так і не дочекавшись звістки, у 2023 році померла дружина Валерія Павловича – Світлана.
Лише у листопаді 2024 року загибель воїна офіційно підтвердилась. Виявилось, що захисник загинув 27 травня 2022 року під час виконання бойового завдання в зоні проведення військових дій.
29 листопада у місті Ізмаїл воїна провели в останню путь та поховали на Алеї Слави новому кладовищі. Вдома у військовослужбовця залишилась донька.
Інтернет-видання Бессарабії
