Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Утконосівка Ізмаїльського району Михайлова Дмитра, який загинув від рук російських окупантів у грудні 2022 року.
Дмитро народився 11 січня 2000 року. В селі Утконосівка минули його шкільні роки. Після дев’ятого класу хлопець продовжив навчання у Суворовському професійному аграрному ліцеї, де за два роки отримав диплом тракториста. Відразу після закінчення професійного навчання створив сім’ю. Його дружиною стала Катерина, у шлюбі народились два сини. Щоб забезпечити рідних, Дмитро укладав плитку на численних об’єктах в Ізмаїлі.
О шостій ранку 26 лютого Дмитро добровільно поїхав до військкомату. Він служив у 1-му взводі 2-ї роти морської піхоти в/ч А2613 на посаді гранатометника.
На території Одеської області він перебував лише тиждень. Далі був у Миколаївській області, яка тоді постійно знаходилась під ворожими обстрілами, а трохи згодом поїхав до деокупованої Херсонщини. Неодноразово воїн потрапляв під мінометний ворожий обстріл росіян. Чергова атака наприкінці вересня закінчилася для Дмитра осколковим пораненням перенісся, руки та ноги. Один уламок потрапив навіть у голову. Реабілітацію боєць проходив в Одесі.
Наприкінці листопада військовий знову опинився у найгарячіших точках Донецької області, звідки востаннє виходив на зв’язок із дружиною.
11 грудня ворожа авіаційна бомба накрила бійця в Ясинуватському районі Донецької області, коли він разом із побратимами штурмував ворожі позиції.
Інтернет-видання Бессарабії
