Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Мішина Андрія Володимировича, який загинув від рук російських окупантів у серпні 2025 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Андрій 10 березня 1978 року у місті Ізмаїл. Тут навчався у місцевій школі №1. Отримавши базову освіту, вступив до Ізмаїльського училища №9, де здобув професію матроса-моториста.
Згодом розпочав свою трудову діяльність за отриманою спеціальністю. З дитинства Андрій вирізнявся своєю добротою, щирістю й чуйністю до оточуючих. У вільний час захоплювався спортом та музикою. У чоловіка була кохана дівчина, з якою планував своє майбутнє, зокрема мріяв побудувати власний дім і створити сім’ю.
Вже безпосередньо під час повномасштабного вторгнення чоловік доєднався до лав ЗСУ. Спочатку служив у складі 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, боронячи Запорізький напрямок. А через деякий час був переведений до 52-ої окремої механізованої бригади, що виконувала бойові завдання на Донеччині.
Захисник був стрільцем 1-го стрілецького спеціалізованого відділення, 3-го стрілецького спеціалізованого взводу, стрілецької спеціалізованої роти.
За свою службу воїн двічі отримував поранення, після одного з яких проходив реабілітацію під містом Львів. Однак попри це він все одно вертався в стрій, продовжуючи нищити ворога.
За сумлінне виконання своїх військових обов’язків захисника неодноразово було нагороджено командуванням, зокрема й відзнакою від Міністра оборони України «За поранення».
13 серпня 2025 року у медичному закладі, від отриманих на полі бою поранень, серце військовослужбовця не витримало. 18 серпня стрільця спеціалізованої роти провели в останню путь та поховали у рідному місті на Алеї Слави нового кладовища.