Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Літостанського Олександра Вікторовича, який загинув від рук російських окупантів у травні 2024 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Олександр Вікторович 29 червня 1976 року у місті Ізмаїл. У свій час навчався у місцевій школі №3. Після восьмого класу почав працювати.
Згодом Олександр Вікторович здобув спеціальність водія та почав працювати в автопідприємстві водієм на автобусах. Через деякий час чоловік пройшов строкову військову службу десантником, по закінченню якої повернувся до рідного міста.
В цивільному житті Олександр Вікторович захоплювався спортом, займався культуризмом, фотографією, музикою та кіно.
Одразу після початку повномасштабного вторгнення чоловік приймає рішення вступити до лав ЗСУ. У складі 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя», 56-ої окремої мотопіхотної бригади, став виконувати військовий обов’язок на найгарячіших напрямках передової.
Був гранатометником 3-го мотопіхотного відділення 2-го мотопіхотного взводу 3-мотопіхотної роти, старшим сержантом. Разом із підрозділом захисник сумлінно здійснював усі поставлені бойові завдання, брав участь у зачистках територій, штурмових діях та стримував російську агресію на визначених ділянках фронту.
16 травня 2024 року під час штурму в районі населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області старший сержант загинув, отримавши поранення. Проте тривалий час вважався зниклим безвісти, що давало рідним надію на його повернення.
У серпні 2026 року гірка звістка підтвердилась. А вже 26 серпня у рідному Ізмаїлі воїна змогли провести в останню путь та поховати на Алеї Слави нового кладовища.
Інтернет-видання Бессарабії
