Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Трудове Ізмаїльського району Лебедька Євгена Володимировича, який загинув від рук російських окупантів у серпні 2022 року.
Євген народився 9 травня 1971 року в селі Трудове. Тут закінчив місцеву школу. Після школи вчився в Ізмаїлі, де отримав диплом матроса-моториста. Після служби в армії Євген пройшов навчання в одеській школі поліції та протягом десяти років пропрацював в правоохоронних органах в Кілії.
У 2002 році чоловік перевівся до Бучанського відділу поліції. В Києві Євген стає студентом Національної академії внутрішніх справ, де отримує фах юриста. Через вісім років служби йде на пенсію, обіймаючи на той момент посаду заступника начальника Бучанського відділу поліції в званні майора. Після виходу на відпочинок Євген деякий час працював в службі охорони одного з навчальних закладів Бучі.
24 лютого 2022 року родина Євгена зустріла в Бучі на Київщині. Через три дні настала повна окупація міста. На щастя, родині Євгена, вдалося вирватися з Бучі “зеленим” коридором 10 березня та перебратися до Чернівців.
19 березня Євген добровольцем пішов до лав Збройних Сил України. Зі своїми побратимами чоловік захищав Батьківщину в її найгарячіших точках. Виконуючи бойове завдання в районі селища Озарянівка Донецької області Євген героїчно загинув 31 серпня 2022 року. Декілька місяців її чоловіка вважали зниклим безвісти. Родина сподівалась, що Євген живий і перебуває в полоні, але під час розслідування військової частини всі свідки підтвердили загибель бійця. Родина Євгена не може поховати чоловіка, бо навіть не знає, де зараз перебуває його тіло.
У липні 2023 року в рідному селі відкрили меморіальну дошку на честь загиблого.
Інтернет-видання Бессарабії
