Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Березине Тарутинської громади Кондулова Володимира Васильовича, який загинув від рук російських окупантів у березні 2023 року.
Володимир народився 24 червня 1992 року в селищі Березине, де закінчив дев’ять класів місцевої школи. Він продовжив своє навчання в Одеському медичному училищі, де протягом чотирьох років опановував спеціальність фельдшера.
Одразу ж після завершення навчання в медучилищі вирішив стати частиною Військово-Морських Сил України. Володимир підписав контракт навесні 2013 року та поїхав до Севастополя, де став членом екіпажу підводного човна «Запоріжжя». Захоплення морськими глибинами в хлопця виникло не просто так. Його батько Василь Іванович – колишній моряк.
Через деякий час Володимир пішов на військову службу до Миколаєва, а звідти разом зі своїми побратимами восени 2014 року потрапив в зону АТО, бо відчував у серці потребу боронити рідну землю від ворога. Більше року медик рятував життя поранених військовослужбовців. Декілька разів хлопцеві навіть довелося переносити своє весілля з коханою дівчиною Катериною, оскільки не вдавалося звільнитися зі служби. Тільки 22 листопада 2015 року Володя офіційно зареєстрував шлюб зі своєю нареченою.
На початку 2016 року військовий повернувся з Донеччини та влаштувався на роботу в одну з лікарень Одеси. А трохи згодом Володимир повернувся у свою стихію – в море. Пішов у рейси, перед цим закінчивши профільні курси.
На момент повномасштабного вторгнення чоловік перебував на одному з рейсів у Дубаї. Дізнавшись, що в Україні почалась війна, він якнайшвидше вирушив додому на Одещину. В квітні 2022 року чоловік добровольцем пішов до військкомату.
Володимир з побратимами визволяв Херсонщину. Після цього всього на декілька днів повернувся додому. Останній раз живим його родина бачила 17 березня, коли він приїхав забирати на фронт своє авто.
Боєць закуповував медикаменти для поранених бійців, передавав власні кошти родинам загиблих, бо через постійні обстріли волонтери не могли вчасно дістатися до позицій українських військових.
25 березня 2023 року біля населеного пункту Мар’їнка Володимир отримав важке поранення несумісне з життям. У загиблого залишилась дружина, син, донька та батьки.
Поховали героя у рідному селі Березине.
3 липня знак народної пошани “Орден матері бійця” отримала мати героя – Алла Пилипівна Кондулова.
Інтернет-видання Бессарабії
