Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Гончарівка Білгород-Дністровського району Гайворонського Едуарда Ігоровича, який загинув від рук російських окупантів у жовтні 2024 року.
Як повідомляє Старокозацька громада, народився Едуард 20 листопада 1987 року у селі Гончарівка, де минули дитячі та юнацькі роки. Мав сестру. У цивільному житті працював, допомагаючи родині.
Був дуже турботливим, чесним, добрим та справедливим чоловіком, що брався за будь-яку роботу, намагаючись втілити у життя власні плани та цілі.
Вже безпосередньо під час повномасштабного вторгнення чоловік мобілізувався до лав Збройних сил України. Пройшовши навчання став виконувати військовий обов’язок у складі 25-ої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, 5 парашутно-десантної роти, 2 парашутно-десантного батальйону.
Був стрільцем-снайпером. Захисник разом із побратимами виконував поставлені бойові завдання, тримав оборону визначених позицій, протистоячи російським військам. У жовтні 2024 року, в ході здійснення чергового бойового виходу зв’язок із воїном обірвався та незабаром він став вважатися безвісті зниклим.
Родина воїна не припиняла пошуків інформації щодо свого військовослужбовця. Проте вже у вересні 2026 року звістка підтвердилась і виявилося, що 29 жовтня 2024 року, виконуючи обов’язок в населеному пункті Лисівка Покровського району Донецької області захисник загинув.
Інтернет-видання Бессарабії
