Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Ізмаїл Галайду Владислава Олександровича, який загинув від рук російських окупантів у серпні 2022 року.
Як повідомляє платформа «Меморіал Героїв», народився Владислав 15 липня 1998 року у селі Шевченкове Березівського району. По закінченню навчання вступив до Одеського фахового коледжу транспортних технологій.
Згодом хлопець почав працювати у залізничному депо помічником машиніста поїзда. Якийсь час мешкав у Ізмаїлі. Тут через деякий час проходив строкову службу. Повернувшись до цивільного життя на залізницю слесарем, потім був переведений помічником машиніста тепловоза виробничого підрозділу «Локомотивне депо Одеса-Сортувальна».
Колеги згадують Владислава як висококваліфікованого спеціаліста, дисциплінованого, відповідального, вимогливого до себе та співробітників працівником. Паралельно з роботою хлопець підвищував кваліфікацію і перед початком війни отримав диплом машиніста. У вільний від роботи час захоплювався спортом, зокрема грав у футбол.
З перших днів повномасштабного вторгнення Владислав добровільно став на захист рідної країни. У складі 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу став виконувати військовий обов’язок на передовій.
Після проходження необхідної військової підготовки обійняв посаду санітара. Воїн неодноразово рятував життя побратимів, ризикуючи власним. Через що й отримав свій позивний «Санітар».
Під час виконання чергового бойового завдання біля села Мирне на Херсонщині захисник надавав допомогу пораненим побратимам, натрапивши на розтяжку. Попри старання лікарів, 30 серпня 2022 року в лікарні міста Миколаїв старший солдат помер.
Поховали захисника в рідному селі. Вдома у військовослужбовця залишилися бабуся та сестра.
Згодом Владислава було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Інтернет-видання Бессарабії
