Інтернет-видання Бессарабії

Памʼяті тих, кого вбила Росія: Дачев Сергій

22 Січня 2025 09:00
Лілія Биковська
Памʼяті тих, кого вбила Росія: Дачев Сергій

Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Сьогодні згадуємо уродженця міста Болград, який загинув від рук російських окупантів у вересні 2024 року.

Як повідомляє Болградська міська рада, народився Сергій 27 липня 1985 року у місті Болград. Тут і провів більшість свого життя. Навчався у одній з місцевих шкіл, де зарекомендував себе як дуже добрий та веселий хлопець, а вільний час віддавав спорту, граючи у футбол. Серед футбольних товаришів отримав прізвисько “Сергій П’ятка”. 

Згодом, чоловік обрав шлях воїна, беручи приклад зі своєї матері. Як повідомляє Державна прикордонна служба України, Сергій розпочав свою службу у 2014 році з Ізмаїльського прикордонного загону. Через деякий час, у складі комендатури швидкого реагування захисник брав участь в АТО й ООС. 

За професійне виконання своїх службових обов’язків Сергій у 2019 році був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції». Також за мужність та самовідданість, виявлених під час виконання бойових завдань старший лейтенант має: нагрудний знак «Відмінний прикордонник» та медаль «За мужність в охороні державного кордону».

У 2023 році захисник долучився до лав Донецького прикордонного загону. А вже у квітні цього ж року, керуючи заставою вогневої підтримки, брав участь у обороні Бахмута. Тут під командуванням Сергія піхота отримувала надійне прикриття, мінімізуючи втрати, адже як згадують його побратими відповідальний та сміливий командир завжди ставив здоровʼя та життя підлеглих на перше місце.

Після повернення з Бахмута, Сергій був призначений начальником зенітної застави, швидко отримавши позивний «Зіна». У квітні 2024 року воїна перевели на запеклі бої під Харківщину, на Вовчанський напрямок.

6 вересня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання на Харківщині, командир загинув. 13 вересня воїна провели в останню путь та поховали у рідному місті на місцевому кладовищі. Вдома у військовослужбовця залишились батьки, дружина та двоє дітей. 

Поділитись
Зараз читають