Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Долинське Ренійської громади Чобану Степана Івановича , який загинув від рук російських окупантів у лютому 2022 року.
Степан Чобану народився 21 грудня 1963 року у селі Долинському в сім’ї робітників. У 1982 році розпочав службу в армії. 1987 року закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків. Степан один з небагатьох курсантів, які завершили навчання на бойовому літаку МіГ-23.
З 1987 року служив в 190-му винищувальному авіаційному полку, дислокованому у місті Кропивницький (до 2016 року – Кіровоград), на аеродромі Канатове. В 1990 році пройшов перенавчання на літак Су-27 й був направлений для подальшого проходження служби у 831-й винищувальний авіаційний полк. З 1992 року продовжував гідно виконувати свій військовий обов’язок у лавах Збройних сил України.
Степан здобув кваліфікацію «Військовий льотчик 1 класу», його загальний наліт склав понад 1100 годин на літаках Л-39, МіГ-23, Су-27. Був учасником багатьох навчань та досліджень військової техніки, брав участь у трьох військових парадах з нагоди Дня Незалежності України — пролітав над Хрещатиком у 1996, 2001, 2008 роках.
2010 року пішов на пенсію, але 2015 року у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації вирішив повернутися до лав ЗСУ. Як один з найдосвідченіших льотчиків українських Повітряних Сил, постійно виконував бойові чергування в складі сил протиповітряної оборони.
23 лютого 2022 року Степан Іванович заступив на бойове чергування, а вже 24 лютого 2022 року вивів літак з-під підступного ракетного удару країни-агресора.
28 лютого на літаку Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над містом Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію, але був атакований ракетами, внаслідок чого загинув смертю хоробрих. Його дії забезпечили підняття у повітря решти літаків частини, виведення їх з-під удару та перебазування на резервний аеродром.
Одними з останніх слів сказаними майором Чобану напередодні останнього вильоту були: “Не вмирають коні на переправі, коли цього хочуть собаки”.
Поховали героя 6 березня 2022 року з військовими почестями на військовому цвинтарі у місті Миргороді, що на Полтавщині. У Степана залишилась дружина та двоє синів.
Посмертно має звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Ім’я Героя України, льотчика-винищувача Степана Чобану отримала вулиця Добровольського у місті Кропивницькому, на якій він мешкав під час проходження служби у 1987—1989 роках.
У місті Мукачево, вулицю Гастелло перейменовано на честь героя. У місті Миргороді перейменували вулицю Спартаківську, а у місті Києві – вулицю Василя Алексухіна.
Графічний портрет Степана Чобану увійшов до Календаря 2023 року про видатних українців.
Інтернет-видання Бессарабії
