Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця Старої Некрасівки Ізмаїльського району Анохіна Андрія, який загинув від рук російських окупантів у лютому 2023 року.
Андрій народився 16 лютого 1977 року в Ізмаїлі. У місті навчався до четвертого класу, а потім здобувати освіту продовжив у школі в селі Стара Некрасівка. Після закінчення дев’ятого класу Андрій пішов працювати до місцевого радгоспу, паралельно продовжуючи навчання вже у вечірній школі.
Через три роки Андрія забрали в армію до Залізничних військ України, де хлопець проходив строкову службу протягом дванадцяти місяців.
Трохи згодом, Андрій десять років працював трактористом в радгоспі Старої Некрасівки. Потім Андрій працевлаштувався в Ізмаїльській слідчий ізолятор, звідки вийшов на пенсію у 2020 році після чотирнадцяти років роботи.
Коли треба було стати на захист України від окупантів, чоловік добровольцем зголосився піти на фронт. І вже 2 березня 2022 року, Андрій покинув рідне село.
Часто Андрій перебував у найгарячіших напрямках передової. Востаннє Андрій повернувся до Старої Некрасівки напередодні загибелі. Під час десятиденної відпустки він встиг побачити сім’ю. Другого лютого чоловік покинув дім та повернувся в Донецьку область.
7 лютого 2023 року Андрій загинув під Вугледаром Донецької області. 16 лютого йому мало б виповнитися 46 років.
Рідні Андрія згадують як добру, розуміючу людину. Головними рисами його характеру були: чесність, справедливість, неприйняття лицемірства, турботу про близьких і ненависть до ворогів. За своє життя військовий для багатьох став взірцем для наслідування і великою підтримкою.
14 лютого воїна провели в останню путь свого та поховали у рідному селі на місцевому кладовищі.
Інтернет-видання Бессарабії
