Протягом трьох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну українці демонстрували неймовірну стійкість та здатність знаходити гумор навіть у найскладніших обставинах.
Меми стали важливим елементом інформаційного простору, допомагаючи піднімати моральний дух, об’єднувати націю, і навіть привертати увагу міжнародної спільноти. У цій статті інтернет-видання “Махала” згадує найвідоміші меми, що з’явилися за три роки повномасштабного вторгнення.
24 лютого 2022 року, під час захисту острова Зміїний, український військовий відповів цими словами на вимогу російського військового корабля здатися. Фраза миттєво стала символом спротиву, з’являючись на білбордах, марках та сувенірах. Пізніше, потоплення крейсера “Москва” додало цьому мему ще більшої значущості.
Одним із перших мемів, який став символом українського опору на початку вторгнення, була фраза «Доброго вечора, ми з України!», яку промовив вокаліст гурту DakhaBrakha Марк Галаневич. Вона вперше завірусилася ще у жовтні 2021 року завдяки треку PROBASS та HARDI, але справжньої популярності набрала після початку повномасштабного вторгнення. Регулярне використання цього привітання головою Миколаївської ОДА Віталієм Кімом у його зверненнях ще більше закріпило фразу в масовій культурі. Пісня швидко стала вірусною у TikTok, а сама фраза перетворилася на один із найбільш впізнаваних гасел серед українців.
«Паляниця – полуниця» – це один із популярних мемів, що з’явився під час повномасштабного вторгнення. Він ґрунтується на характерній для української мови вимові слова «паляниця», яку важко правильно відтворити росіянам. Війна зробила це слово своєрідним «паролем», що допомагав виявляти ворожих диверсантів. Через труднощі з вимовою російськомовні окупанти часто казали «полиниця» або «паляніця», що швидко стало приводом для численних мемів. Ця тема активно розвивалася в соцмережах, де жартували, що сказати «паляниця» – це найскладніше випробування для російських шпигунів.
Мем, який з’явився після виступу самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка на початку повномасштабного вторгнення. Під час одного з його звернень він демонстрував карту, де нібито було зображено план «українського нападу» на Білорусь. Ця карта стала приводом для численних жартів, оскільки українці висміювали абсурдність заяв Лукашенка про те, що Україна готувалася атакувати його країну. Мережу заполонили меми з цією картою, на якій користувачі малювали вигадані «стратегічні плани» та знімали гумористичні ролики під цей звук.
Один із найпопулярніших героїв, що з’явився під час війни та швидко став вірусним, – це Пес Патрон. Відео з його участю набирали мільйони переглядів, а після створення пісні від групи Karta Svitu про нього, то його популярність ще більше зросла. Сьогодні Патрон став одним із символів України: він відвідує міжнародні зустрічі, допомагає дітям справлятися зі стресом і навіть отримав державні нагороди. Його образ з’явився на сувенірах, іграшках та різноманітних предметах, завоювавши любов не лише дітей, а й дорослих. Також завдяки популярності Патрона багато хто почав плутати всіх собак породи Джек-Рассел тер’єр із відомим чотирилапим сапером.
Мем «Вообще не хочу уезжать из Крыма» став вірусним після початку ударів ЗСУ по військових об’єктах на території тимчасово окупованого Криму. Його поява пов’язана з панічною втечею росіян, які масово залишали півострів після вибухів на авіабазах, складах боєприпасів та Кримському мосту. Фраза почала використовуватися іронічно, висміюючи тих, хто ще вчора вихваляв окупацію, а тепер намагається якомога швидше втекти. Мем швидко поширився в соцмережах, супроводжуючись кадрами заторів на виїзді з Криму, покинутих автівок на мосту та панічних коментарів у проросійських пабліках. Також було створено багато пісень, у яких використовується ця фраза.
«Байрактар» – один із найвідоміших мемів, що з’явився під час повномасштабного вторгнення. Він пов’язаний із турецькими безпілотниками Bayraktar TB2, які знищували ворожу техніку на початку війни. Популярності мемові додала пісня «Байрактар», створена українськими військовими та швидко поширена в соцмережах. Її мотив та текст стали символом знищення російської армії за допомогою сучасних технологій. Мем активно використовувався в інтернеті – від карикатур і відео до футболок та навіть наліпок на зброю.
«Чорнобаївка» – це один із найзнаковіших мемів війни, що з’явився через систематичні поразки російської армії в селищі Чорнобаївка на Херсонщині. З початку вторгнення ЗСУ багаторазово розбивали тамтешній російський гарнізон, склади боєприпасів та командні пункти. Окупанти вперто поверталися на це місце, знову і знову зазнаючи поразок. Українці швидко підхопили цей факт, перетворивши Чорнобаївку на символ бездарності російського командування.
Фрази на кшталт «Хлопці, а що там у Чорнобаївці?», «Російська армія обожнює Чорнобаївку» та «Ювілейне знищення ворога» заполонили соцмережі, а кількість розгромів ворога у цьому місці стала приводом для мемів із відліком «серій» ударів.
Ця фраза стала мемом через недолугість машинного перекладу, який використовували російські спецслужби для поширення фейків серед українців. Оригінальним російським текстом було щось на кшталт «Нет мочи терпеть эти адские муки», але автоматичний перекладач спотворив його, і українською це прозвучало як «Немає сечі терпіти ці пекельні борошна».
Українці швидко підхопили цей ляп, і він став мемом, який висміює безглуздість російської пропаганди та її невміння працювати з мовою. Тепер ця фраза використовується для жартів у контексті поганого перекладу, абсурдних новин та пропагандистських наративів, які не відповідають дійсності.
Мем народився через боязнь російських ЗМІ визнавати вибухи на своїй території. Вони замість слова «вибух» почали вживати евфемізм «хлопок», що в перекладі українською означає «бавовна». Українці швидко підхопили цей абсурд, і тепер кожен влучний удар по військових об’єктах РФ супроводжується мемами про «приємний аромат бавовни» чи «неочікуване цвітіння».
Це лише частина мемів, які українці створили під час війни. Навіть у найважчі часи наш народ не втрачає почуття гумору та продовжує боротьбу — як на фронті, так і в інформаційному просторі.