Гірка звістка надійшла з Харківщини до Плахтіївської громади. “Внаслідок ворожого мінометного обстрілу загинув наш земляк, солдат Збройних Сил України Пітько Сергій Іванович. Небо забирає кращих. Захиснику назавжди 28…” – сповістила сільська рада.
Інтернет-видання “Махала” дізналося яким був загиблий воїн.
“Дитинство Сергія Пітька було далеко не безхмарним та безтурботним”, – з щирим жалем та сумом згадує Валентина Федосіївна Саламаха, директорка Плахтіївської школи, у якій Сергій навчався 9 років.
Змалечку хлопця виховувала бабуся Марія Василівна, щиро віддана православній вірі парафіянка та помічниця у сільському храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Була поряд ще одна рідна душа – сестричка Женя.
Після закінчення 9 класів Сергій вступив до аграрного ліцею у Татарбунарах, але довчитися не довелось – помер батько, який довго і тяжко хворів, треба було заробляти на життя, допомагати бабусі й сестрі-студентці. Сергій працював водієм, часто по роботі бував у рідній Плахтіївці – привозив у село продукти. Місцеві раділи його розповідям про те, що все у житті налагодилось, є робота, сім’я, дітки… А потім життєві проблеми знову спіткали хлопця. Померла його бабуся, і Сергій повернувся у своє село. А згодом почалося повномасштабне вторгнення…
Сергія мобілізували до лав захисників, 9 місяців він відслужив на важкому Куп’янському напрямку, неодноразово бував у самому пеклі. Деякий час тому зв’язок з ним перервався, в громаді повідомили, що солдат Пітько пропав безвісти… Але вчора страшна звістка підтвердилася.
Валентина Федосіївна ледве стримуючи сльози зазначила: “Він був добрим, простим, звичайним хорошим хлопцем. Як важко довелося йому у житті, проте він не озлобився на увесь світ, не став жорстоким або агресивним. Навпаки, він завжди так привітно та приємно усміхався! Ми завжди пам’ятатимемо цю посмішку… “.
Інтернет-видання Бессарабії
