Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Лавренюка Олександра Ігоровича, який загинув від рук російських окупантів у серпні 2025 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Олександр 10 червня 1994 року у місті Ізмаїл в багатодітній родині. Вчився в одній з місцевих шкіл, де зарекомендував себе дуже добрим, веселим та життєрадісним хлопцем, який завжди досягав поставлених цілей.
Одразу після закінчення школи Олександр пішов працювати аби заробити собі на життя, допомагаючи і рідним. Мав дуже багато планів на майбутнє, зокрема хотів велику родину з дітьми та власну домівку.
Вже безпосередньо під час повномасштабного вторгнення Олександр добровільно доєднався до лав ЗСУ. Служив солдатом кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 3-ої штурмової роти. Разом із побратимами захисник боронив кордони рідної держави.
Завжди брав участь у пекельних боях на різних напрямках передової, де демонстрував стійкість та рішучість дій. Одним із останніх напрямків фронту для військового стала Луганщина.
Тут, 18 серпня 2025 року, в ході виконання бойового завдання у Сватівському районі Луганської області захисник загинув, отримавши поранення. Ще деякий час він вважався безвісти зниклим, однак наприкінці серпня загибель офіційно підтвердилась.
Вдома у військового залишились рідні та молода дружина, з якою він побрався за місяць до свого останнього бойового виходу.
Поховали воїна у рідному місті на Алеї Слави нового кладовища.
