Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Дивізія Білгород-Дністровського району Кирилюка Андрія Сергійовича, який загинув від рук російських окупантів у жовтні 2025 року.
Як повідомляє Дивізійська сільська територіальна громада, народився Андрій 13 жовтня 1997 року у селі Дивізія. Тут закінчував й Дивізійський ліцей. За спогадами вчителів був хлопець брав активну участь у житті школи, часто займав перші місця на конкурсах, був учасником шкільної команди КВК, бо полюбляв гумор та вмів розсмішити.
У цивільному житті Андрій жив та працював у Одесі. Був надзвичайно доброю, щирою, спокійною та врівноваженою людиною, що вирізнявся своєю окремою любов’ю до тварин.
З початком повномасштабного вторгнення хлопець не зміг залишитись осторонь, тому доєднався до лав ЗСУ, ставши не просто солдатом, а одним із засновників Всеукраїнської федерації військових пілотів БпЛА.
Тож, він не лише воював, а й навчав систематизуючи та формуючи нову еліту “крилатих” захисників. Захисник був командиром екіпажу “Inferno Group”, який служив у складі легендарного підрозділу “Химера” ГУР МО України.
Був там, де найважче, забезпечуючи своїми діями вогневу підтримку неба. Серед побратимів отримав позивний «Тихий», адже воїн працював по ворогу тихо, точно та виважено, не тільки залякуючи, але й приносячи кару.
У жовтні 2022 року, отримавши важкі поранення в боях під Херсоном, перебував на лікуванні в Одеському шпиталі. Не жаліючись та терпляче виносячи обставини. Після певного часу реабілітації, Андрій знову повернувся на фронт для виконання військового обов’язку.
9 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Приморське Запорізької області військовий пав смертю хоробрих лише 4 дні не доживи до свого 28-річчя.
16 жовтня у рідному селі воїна провели в останню путь та поховали на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями.
Інтернет-видання Бессарабії
