Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Ізмаїл Гавриліна Максима Олександровича, який загинув від рук російських окупантів у березні 2025 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Максим 10 квітня 1986 року у Сіверськодонецьку, в родині музикантів. Тож з самого дитинства він був оточений мистецтвом, сам писав музику та грав на інструментах.
Максим був щирою, відкритою людиною, завжди був готовий підставити плече іншим у найскладніші моменти. Через початок повномасштабного вторгнення родина чоловіка переїхала мешкати до Ізмаїлу. Разом із дружиною виховував сина, для якого був турботливим та люблячим батьком.
Згодом Максим вирішив доєднатися до лав ЗСУ аби боронити Батьківщину. Пройшовши необхідну підготовку, захисник у лавах 41-ої окремої механізованої бригади став виконувати військовий обов’язок.
Був гранатометником 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону. Та разом із побратимами здійснював усі поставлені бойові задачі на найгарячіших напрямках фронту.
13 березня 2025 року під час переміщення між бойовими позиціями в районі міста Суджа Курської області, виконуючи чергове бойове завдання воїн загинув, отримавши поранення несумісні із життям.
Проте ще деякий час вважався безвісті зниклим. 22 липня 2026 року військовослужбовця змогли провести в останню путь та поховати у місті Ізмаїл на Алеї Слави нового кладовища.
Інтернет-видання Бессарабії
