Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Трапівка Білгород-Дністровського району Булигіна Олександра Юрійовича, який загинув від рук російських окупантів у грудні 2024року.
Як повідомляє голова Лиманської громади Василь Резніченко, народився Олександр 3 грудня 1995 року у селі Трапівка. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення місцевої школи, почав працювати.
У житті був веселим, щирим, спокійним та дуже добрим хлопцем, який завжди приходив на допомогу іншим. Олександр мав багато планів та мрій на майбутнє, які хотів втілити у життя, проте так і не встиг.
Вже під час повномасштабного вторгнення хлопець доєднався до ЗСУ. У лавах 41-ої окремої механізованої бригади став виконувати військовий обов’язок на передовій. Із побратимами захисник боронив українські позиції, протистоючи російським окупантам.
У грудні в ході здійснення чергового бойового виходу зв’язок із воїном обірвався та згодом він став вважатися безвісті зниклим. Майже два роки близькі сподівалися, що він живий, не перестаючи шукати інформацію про захисника.
Однак вже у вересні 2026 року надійшло офіційне підтвердження його загибелі. 5 грудня 2024 року в ході спеціальної операції у населеному пункті Новоіванівка Курської області, воїн загинув.
28 вересня 2026 року у рідному селі військовослужбовця провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали на місцевому кладовищі.
