Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Стара Некрасівка Ізмаїльського району Армаша Віталія Олександровича, який загинув від рук російських окупантів у вересні 2026 року.
Як повідомляє Саф’янівська сільська територіальна громада, народився Віталій 27 серпня 1983 року у селі Стара Некрасівка. Закінчивши школу навчався у Київській державній академії водного транспорту імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У 2000 році чоловік проходив строкову військову службу, згодом підписав контракт. У 2017 році повернувся до цивільного життя. Був доброзичливим, веселим, щирим чоловіком, справжнім професіоналом своєї справи. У житті також встиг вторити й власну родину та разом із дружиною Інною, виховував доньок.
У березні 2022 року Віталія призвали на військову службу за мобілізацією. Воїн став служити у Морській охороні Державної прикордонної служби України. Мав звання старшого матроса та обіймав посаду старшого електрика моторної команди корабля Морської охорони 4 рангу BG-83 «Ніжин».
Понад чотири роки Віталій служив у Морській охороні Державної прикордонної служби України. Маючи попередній досвід військової служби захисник вправно та професійно виконував поставлені завдання.
Побратими згадують Віталія як сміливого військовослужбовця, надійного товариша та професіонала своєї справи, був людиною, на яку можна було покластися у найскладніший момент.
17 вересня 2026 року Віталій виконував чергове службове завдання. Разом з іншими військовослужбовцями він брав участь в огляді цивільного судна. Під час цієї роботи у судно влучив російський безпілотник. Внаслідок атаки захисник отримав травми, несумісні з життям.
19 вересня у Старій Некрасівці старшого матроса провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали на місцевому кладовищі.
Інтернет-видання Бессарабії
