У вівторок, 24 вересня, Мологівська громада Білгород-Дністровського району прощатиметься з загиблим захисником України, старшим солдатом Сапожником Євгеном Сергійовичем. В навчальному закладі, де у свій час навчався воїн, розповіли яким він був учнем та яким став чоловіком. Про це повідомляє інтернет-видання “Махала”.
Євген народився 24 грудня 1990 року. Здобув середню освіту у навчальному закладі в селі Випасне (Турлаки).
“Євген навіки залишиться в нашій пам’яті не по дитячому серйозним, розсудливим, справедливим та принциповим. Женя до всього ставився відповідально та виважено. Коли відповідав на уроці, був завжди зосереджений. Не дозволяв собі ні в чому помилятися. Обіцянки завжди виконував – це було для нього святе – дотриматись слова. Дуже болісно реагував на несправедливість і завжди мав свою думку. Вчителі могли довірити Жені будь – яке доручення, знаючи, що він обов’язково його виконає, контролювати та перевіряти не треба. Для нього не було нейтральних кольорів – або біле, або чорне. Таким він і прожив своє життя – коротке, але гідне”, – зазначили на сторінці навчального закладу.
Майже 10 років Євген присвятив службі в Збройних Силах України, починаючи з АТО, постійно перебуваючи у найгарячіших точках фронту. Під час коротких відпусток додому завжди відкликався на запрошення рідних вчителів зустрітися з учнями школи, поспілкуватися з ними.
“Діти дуже любили ходити вітати його з Днем захисників та захисниць України. Він, або його батьки, обов’язково пригощали солодощами, яких вистачало для всього класу”, – повідомили у школі.
Завдяки своїм рисам характеру Євген був активним мешканцем села. Попри високу навантаженість на службі, хлопець, наприклад, у 2019 році майже всю свою відпустку присвятив будівництву дитячого ігрового майданчика в рідному селі.
Початок повномасштабного вторгнення воїн зустрів на службі в Маріуполі.
“Важкі бої, оточення. Він залишився вірним присязі, побратимам, Україні. Слово “Азовсталь”, ніби синонім його характеру. Герой свого народу, приклад стійкості та вірності своїм принципам. Герой – захисник, якому ми зобов’язані життям, відносним спокоєм…” – зазначили на сторінці навчального закладу.
Понад два з половиною роки Євген вважався зниклим безвісти. 30 місяців родина жила з надією у серці, але нещодавно його загибель підтвердилася офіційно. Свій останній бій він провів 16 квітня 2022 року.
Інтернет-видання “Махала” висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна. Героям слава!
Інтернет-видання Бессарабії
