Щороку 23 серпня, напередодні Дня Незалежності, вся Україна святкує День Прапора. В цей день синьо-жовтий стяг майорить над багатьма будівлями в містах. Цього року цей день грає іншими фарбами, ніж завжди. Адже сьогодні синьо-жовті кольори означають символ незламності й свободи, а колір українського прапора знають в усіх країнах світу.
Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви.
Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.
День Державного прапора України відзначають щорічно 23 серпня. Цього року День прапора ми відзначатимемо 19-й раз. Офіційно святом цей день був проголошений спеціальним Указом Президента Леоніда Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.
До 2004 року День прапора відзначали лише в столиці та підіймали стяг над мерією кожного 24 липня. Цього дня у 1990 році, над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор.
Перед тим як підняти синьо-жовтий прапор, його освятили у Софійському соборі та почесною ходою принесли до будівлі Київради, де зібрався багатотисячний мітинг. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Проте, Київ не став першим містом України де було піднято наш прапор. Так, спочатку національний стяг з’явився над будівлями міськрад Стрия (Львівська обл.), Львова, Тернополя, Житомира. Лише через понад рік, 23 серпня 1991 року, групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор було внесено у сесійну залу Верховної Ради, а вже 4 вересня його урочисто підняли над будинком парламенту.
Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.
Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.
Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдино національне на початку XX ст.
Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.
Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме “жовто-блакитний” порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.
Інтернет-видання Бессарабії
