Українці, які отримали травми внаслідок війни, мають право на безоплатне протезування. Це стосується і військових, і цивільних. Протезуватися можуть українці, які отримали статус інвалідності, і ті, які не мають такого статусу.
У центрі «Без обмежень», який займається протезуванням та реабілітацією, говорять: процедура відбувається в кілька етапів. Але навіть освоєння протеза – не останній етап у роботі з протезистом.
Разом з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) розповідаємо в матеріалі ШоТам, як відбувається процес протезування.
Для того, щоб отримати протез за державною програмою, не обовʼязково мати статус інвалідності. Допоміжні засоби реабілітації можна отримати без оформлення інвалідності та проходження медично-соціальної експертизи (МСЕК). Пацієнт(-ка) може отримати необхідні засоби в медзакладі.
«Лікар фізичної та реабілітаційної медицини зобов’язаний надати вам інформацію про всіх виробників допоміжних засобів реабілітації чи протезистів-ортезистів, з якими в медзакладу укладено відповідні договори. Всі послуги та обладнання надаються пацієнтам безоплатно», – говорять в МОЗ.
Якщо людина має статус інвалідності, перебуваючи у лікарні подати необхідні документи можна через е-кабінет. Це паспорт громадянина України (або посвідка на постійне/тимчасове проживання), ідентифікаційний код, висновок МСЕК (за наявності групи інвалідності), лікарсько-консультативної комісії (ЛКК). Більше про перелік документів читайте за посиланням.
Якщо людина має статус інвалідності, по допомогу зі збором пакета документів можна звернутися до соціального працівника в лікарні, а в разі відсутності такого попросити лікаря запросити співробітника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Якщо пацієнта(-ку) зі статусом інвалідності вже виписали з лікарні, потрібно звернутися до найближчого Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи в місцевий орган соцзахисту.
Направлення на протезування з’явиться в електронному кабінеті, навіть якщо людина подавала документи не через цього, а, наприклад, у ЦНАПі, тому Мінсоцполітики радить у будь-якому випадку зареєструватися там. Направлення дає можливість обрати протезне підприємство.
Після того, як постраждалого(-у) виписують з лікарні, треба проходити певний період фізичної реабілітації. Якщо йдеться про послуги за одним напрямом, то реабілітаційний цикл має тривати щонайменше 14 днів, за двома та більше – не менш ніж 21 день. Кожен пацієнт чи пацієнтка можуть безоплатно пройти два реабілітаційні цикли протягом року.
Директор центру протезування «Без обмежень» Андрій Овчаренко говорить, що частиною фізичної реабілітації є підготовка кукси до протезування.
«Кукса – це та частина кінцівки, яка залишилася після ампутації й на яку буде кріпитися протез. Варто дуже ретельно підійти до процесу реабілітації, тому що ці перші кроки дуже важливі, аби надалі користуватися протезом і відновити повноцінну роботу втраченої кінцівки. Далі йде процес загоєння кукси», – зазначив він.
Під час проходження фізичної реабілітації постраждалий може починати шукати заклад, у якому хоче отримати послуги протезування. За інформацією Мінсоцполітики, людина, яка має потребу в протезі, самостійно обирає для себе з переліку підприємство, яке його виготовлятиме. Відтак медцентр уже самостійно підбере та призначить потрібний засіб реабілітації.
«За період, поки відбувається загоєння й відновлення, є можливість промоніторити всі заклади, які співпрацюють з державою і забезпечують протезно-ортопедичними виробами, щоб вивчити їхні переваги й недоліки. Це допоможе визначитись, де протезуватися», – зауважив Андрій Овчаренко.
Військові мають право на первинне протезування, для них також діє програма забезпечення біонічними протезами – вони дорожчі та мають вищу функціональність.
Для цивільних в Україні існує стандартна програма, яка покриває виготовлення протеза, його технічне обслуговування, ремонт і заміну впродовж життя. Для кожного типу протеза держава визначає граничну вартість. За даними Мінсоцполітики, зараз максимальна компенсація вартості протеза становить два мільйони гривень (саме такою є вартість біонічного протеза).
Протезування безоплатне для всіх, різниця лише може бути в граничній вартості протеза. Вартість є різною для різних категорій. Хоч є виняток – біонічне й тяжке протезування цивільних (за нього потрібно доплачувати).
«Але 99,9% випадків повністю компенсує держава на підставі договору. Тобто людина звертається до підприємства, з нею укладається договір. Коли ми все завершили й людина почала ходити на протезі, вона підписує акт приймання-передачі, на підставі якого виставляється рахунок, і держава оплачує», – повідомив Андрій Овчаренко.
У Мінсоцполітики зазначають – у простих випадках для виготовлення протеза достатньо 3 тижні. Максимальний термін очікування з моменту подання документів до забезпечення протезом – три місяці.
На першому етапі проводять підготовку кукси. Після цього для людини виготовляють тренувальний протез, завдяки якому формується кукса під постійний протез. Оскільки тренувальний протез прозорий, спеціалісти можуть спостерігати, як відбувається загоєння та формування кукси.
Третій етап – виготовлення постійного протеза. Протезне підприємство має забезпечити людину протезом у термін до 45 днів, проте у період воєнного стану цей час може бути довшим.
Та встановлення протеза – це лише частина шляху до відновлення. Багато чинників можуть викликати потребу внести до протеза коригування, тому дуже важливо дотримуватися рекомендацій фахівців і регулярно приходити на корекцію до протезиста.
«Ремонтами, подальшими налаштуваннями в нас зазвичай займається той самий майстер, який виготовляв протез. Тобто вони з постраждалим уже як родичі одне одному. З перших етапів і до фінальних намагаємося, щоб вони були разом, бо в них є тоді довіра, контакт і гарна комунікація», – додав директор центру «Без обмежень».
Авторка: Вікторія Коломієць
Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.
Інтернет-видання Бессарабії
