Щорічно 23 травня українці відзначають неофіційне свято – День Героїв України. Цього дня заведено шанувати пам’ять всіх героїв та героїнь, які боролися за її суверенітет і незалежність Української держави в різні часи. Історія нашої держави – це героїчна боротьба за незалежність, яка почалася ще від часів Київської Русі та триває досі. Інтернет-видання “Махала” пропонує вам згадати трьох Героїв України, життя та боротьба яких є символами нашої держави та прикладом справжнього служіння нації.

Петро Конашевич-Сагайдачний (1582 – 1622 роки) – славетний український полководець і політичний діяч, православний шляхтич, гетьман козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та вічного ворога Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл. Був канонізований як святий у лику благовірний гетьман.

Опис успішних походів Сагайдачного зайняв би десятки сторінок. Він є прикладом геніального стратега та рішучого військового командира. У 1618 році Гетьман Петро Сагайдачний розгромив сили Московського царства та захопив низьку міст Калуга, Серпухов та інші. Найбільшою перемогою була облога Москви. Але союзник гетьмана Річ Посполита пішла на перемир’я з Москвою (яке, до речі, було дуже принизливим для майбутніх росіян) і гетьман із військом повернувся в Україну. 

Ім’ям Петра Сагайдачного названі вулиці в багатьох містах України:  зокрема в Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Івано-Франківську, Кропивницькому, Кривому Розі, Луцьку, Чернівцях, Вінниці, Рівному, Тернополі та Нікополі.

27 січня 1919 року з’явився Корабель «Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний».

28 вересня 1991 року, на честь 370-річчя битви під Хотином, відкрито пам’ятник. 

У 1992 році бронзовий пам’ятник Сагайдачному встановлено на його батьківщині, в селі Кульчиці, де також діє музей Петра Сагайдачного. 

19 червня 2001 року в Києві на Подолі також було встановлено пам’ятник українському гетьману.

У 2008 році пам’ятник Петру Сагайдачному встановлений у Севастополі. Демонтований російськими окупантами 25 квітня 2014 року. У середині травня вивезений до Харкова за зверненням харківського міського голови.

На честь Петра Сагайдачного названий вищий військовий навчальний заклад – Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та Запорізький інститут МАУП ім. гетьмана Петра Сагайдачного.

4 липня 1993 року до складу ВМС України ввійшов фрегат «Гетьман Сагайдачний» – флагман сучасного українського військово-морського флоту.

Іван Микитович Кожедуб (1920 – 1991 роки) – військовий діяч, льотчик-винищувач, найрезультативніший ас в авіації Антигітлерівської коаліції за весь час Другої світової війни. На його рахунку 64 повітряні перемоги. Маршал авіації. Тричі Герой СРСР і єдиний українець із трьома золотими зірками Героя.

Перелік повітряних перемог Кожедуба доволі довгий. Радянська армія використовувала талант українця на повну й у визвольній війні проти нацизму й у війні в Кореї.

За час радянсько-німецької війни Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року).

Вшанування пам’яті. Ще за життя в Новій Гвінеї була випущена поштова марка з його портретом. Надалі в СРСР після смерті Кожедуба були видані декілька марок з його зображенням.

В Україні є вулиці Івана Кожедуба у містах Біла Церква, Буча, Вінниця, Дніпро, Луцьк, Суми, Харків, Черкаси, Чугуїв, Шпола.

Також ім’ям Івана Кожедуба названий парк в місті Суми, біля входу встановлено пам’ятник льотчику.

Пам’ятник Івану Кожедубу встановлено у його рідному селі Ображіївка.

Ім’я тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба носить Харківський університет повітряних сил, Шосткинський хіміко-технологічний коледж імені Івана Микитовича Кожедуба.

8 травня 2010 року пам’ятник Івану Кожедубу відкрито в парку Слави у Києві.

8 червня 2010 року в місті Шостка, в честь 90-річчя Івана Кожедуба, було встановлено бюст біля музею Івана Кожедуба.

12 листопада 2010 року пам’ятник Кожедубу був встановлений у Харкові, на території Харківського університету Повітряних Сил.

Національний банк України у 2014 році викарбував та ввів до обігу пам’ятну монету на честь Івана Кожедуба номіналом 2 гривні.

Всю Україну, та напевно і весь світ вразили, засмутили, та довели до гніву кадри, на яких росіяни розстрілюють полоненого українського військового за фразу «Слава Україні». Цим нескореним українським солдатом був Мацієвський Олександр Ігорьович.

Його особу встановили слідчі СБУ. Він був снайпером 163-го батальйону 119-ї окремої бригади ТрО Чернігівської області.  

На момент загибелі Мацієвському було 42 роки: він народився 10 травня 1980 року. Жив у Ніжині, раніше не мав досвіду військової служби.

Одразу після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року Мацієвський пішов добровольцем у склад 163-го батальйону 119-ї бригади, яка захищала Чернігівську область.

З кінця грудня він вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Красна Гора в Донецької області.

Як вдалося встановити СБУ, Олександра Мацієвського розстріляли 30 грудня 2022 року. Його тіло повернули додому в лютому 2023 року. У Ніжині в загиблого героя залишилися мама, Параска Михайлівна Демчук, та 19-річний син.

Президент України надав Мацієвському найвище звання Героя України (посмертно).

Після оприлюднення відео із розстрілом, зображення героя звилося у соціальних мережах на мільйонах сторінок українців, та й не тільки. Трагічний кадр із відео наносять на стіни будівель на окупованих територіях, бійці наносять на корпуси машин – як символ нескореності.

Поведінка та постать Олександра Мацієвського стали одним з найболісніших та героїчних моментів війни на сьогодні. Він помер за Україну, і останнє, що він вимовив, це ім’я своєї Держави.

Вічна Слава Героям України!