Президентські вибори в Болгарії 25 жовтня стануть вибором не лише між кандидатами, а й між європейською солідарністю та політикою поступок Росії. Для України результат голосування матиме прямі наслідки: від санкцій ЄС до поставок болгарських боєприпасів.
Згідно з опитуванням «Сова Харіс», проведеним 13-17 жовтня, пара Іліяни Йотової та Кирила Вилчева отримує 49,2%, а проєвропейські кандидати Андрій Гюров та Георгі Кандев — 24,8%. У другому турі Йотовій прогнозують 65,8%, тоді як Гюрову — 34,2%.
Втім, результат ще не є остаточно визначеним. Опитування Alpha Research, опубліковане 5 жовтня, показало, що близько 30% виборців можуть змінити своє рішення. Відтак багато залежатиме від явки проєвропейського електорату.
Фаворитка виборів Іліяна Йотова тісно пов’язана з прем’єр-міністром Руменом Радевим, якого критики звинувачують у проросійському курсі. Її перемога дозволить уряду зміцнити контроль над основними державними інститутами та послабить роль президентства як противаги парламентській більшості.
8 вересня Йотова заявила, що постачання зброї Україні призводить до нових жертв і протиставляє «православні народи». Також вона запропонувала відновити дипломатичні канали з Росією.
Це не нейтральна миротворча позиція. Подібна риторика знімає відповідальність із Росії та перекладає її на Україну і західних партнерів, які допомагають українцям оборонятися. Йотова говорить про діалог із Москвою, проте не висуває головною вимогою виведення російських військ з окупованих територій.
Уряд Румена Радева вже погрожував заблокувати європейські санкції проти Росії, домагався виключення із санкційних списків патріарха Кирила та колишнього керівника «Лукойлу» Вагіта Алекперова. Він також відмовився брати участь у «коаліції охочих», а будівництво підприємств Rheinmetall з виробництва пороху та боєприпасів у Болгарії було згорнуте.
Для Кремля такий курс навіть вигідніший за відкритий розрив Болгарії з ЄС. Москва отримує державу всередині Європейського Союзу, здатну гальмувати санкції, послаблювати підтримку України та розколювати європейську єдність.
Ще відвертіше російські наративи повторюють кандидати парті «Відродження». Костадін Костадінов виступав за скасування санкцій, пов’язаних із російською нафтою.
Його напарник Петар Волгін 11 жовтня назвав перешкодами для миру президента України Володимира Зеленського та керівництво Європейського Союзу. Він також заявив, що США можуть завершити війну, припинивши передачу розвідувальної інформації українській армії.
Фактично це кремлівський сценарій: позбавити Україну зброї та розвідданих, послабити санкції, а потім змусити Київ прийняти російські умови. При цьому від Москви не вимагають ні виведення військ, ні припинення ударів, ні відновлення територіальної цілісності України. Такий «мир» стане не припиненням агресії, а її винагородою.
Болгарія є великим виробником боєприпасів радянського зразка, які необхідні українській армії. З 2022 року Софія надала Україні 13 пакетів військової допомоги, а болгарські снаряди надходили через інших учасників ЄС. Проте 9 червня 2026 року міністр оборони Димитар Стоянов заявив, що Болгарія більше не планує передавати Україні додаткове озброєння.
Андрій Гюров залишається головною проєвропейською альтернативою. Його перемога не змінить зовнішню політику уряду миттєво, однак збереже в Болгарії політичну противагу та ускладнить подальшу концентрацію влади в руках Румена Радева.
На цих виборах вирішується, чи залишиться Болгарія надійною частиною Європи, чи перетвориться на ще один інструмент російського впливу.
Справжній мир починається не з роззброєння України і не зі скасування санкцій, а з припинення російської агресії.
Інтернет-видання Бессарабії
