Науковці Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм провели черговий етап комплексних досліджень японської прісноводної креветки у басейні Дунаю. Про це повідомляє інтернет-видання «Махала» з посиланням на Держрибагентство.
Польові роботи проходили на півдні Одеської області, зокрема поблизу Рені, Ізмаїла, Кілії та Вилкового.
Дослідження виконували фахівці Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії спільно з Одеським рибоохоронним патрулем. Під час роботи вони аналізували промислові улови, визначали розмірно-вагові характеристики креветок, їхню стать і вік, а також оцінювали чисельність популяції. Отримані дані використають для розрахунку запасів виду та встановлення лімітів його вилову на 2027 рік.
За результатами моніторингу вчені встановили, що японська прісноводна креветка поширена нерівномірно. Її кількість суттєво відрізняється як між різними районами Дунаю, так і на сусідніх ділянках річки, що свідчить про мозаїчний характер розподілу популяції.
Однак, стрімке поширення цього виду в Дунайському регіоні потребує науково обґрунтованого контролю.
«З огляду на стрімке поширення виду в Дунайському регіоні особливого значення набуває оцінка його промислового запасу та можливостей регулювання чисельності шляхом організації спеціалізованого промислу. Визначення науково обґрунтованих лімітів вилову може стати ефективним інструментом контролю чисельності популяції та мінімізації негативного впливу японської креветки на природні екосистеми», – зазначив голова Держрибагентства Ігор Клименко.
Крім польових досліджень, у лабораторних умовах науковці вивчають трофічну поведінку японської креветки, рівень її агресивності та хижацьку активність. Уже зафіксовано прояви канібалізму, боротьби за територію та високу активність під час пошуку їжі.
Японська прісноводна креветка (Macrobrachium nipponense) належить до потенційно небезпечних інвазійних видів. Завдяки високій здатності пристосовуватися до різних умов вона швидко освоює нові водойми, конкурує з місцевими видами за кормову базу та може впливати на природний баланс екосистем.
Креветка здатна живитися ікрою та личинками риб, дрібними безхребетними й іншими компонентами кормової бази, що потенційно може позначатися на природному відтворенні окремих аборигенних видів. Саме тому дослідження її поведінки та поширення є важливими для прогнозування подальшого впливу цього чужорідного виду на екосистему Дунаю.
Інтернет-видання Бессарабії
