Посівна кампанія минулого року почалася в умовах воєнного стану в країні. Аграрії в регіонах, де не велися бойові дії, мали попри ризики продовжувати обробляти поля. З якими складнощами зустрілися фермери Болградського району, як долали перепони та які бачать перспективи розвитку своїх підприємств – далі у матеріалі.
Рік повномасштабної війни Росії проти нашої держави мав катастрофічний вплив на сільське господарство України. За даними Київської школи економіки (КШЕ), лише станом на листопад українська аграрна галузь зазнала $6,6 млрд прямих збитків та майже $35 млрд непрямих.
За підрахунками КШЕ, найбільша частина прямих втрат — це знищена сільськогосподарська техніка, вартість якої сягає $3 млн. Однак, це лише приблизні збитки, адже, як зазначають економісти, повністю оцінити їх можна буде лише після війни.
Значних збитків зазнала й галузь тваринництва. Тут фермери та пасічники втратили ресурсів на суму близько $362 млн.
За результатами дослідження Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, кожен четвертий з опитуваних фермерів скоротив або зупинив сільськогосподарське виробництво через війну.
Торішня посівна кампанія була під загрозою зриву через брак палива та його високу вартість, ускладнену логістику насіннєвого матеріалу та добрив.
Це могло спричинити глобальну продовольчу кризу, адже Україна є основним постачальником зерна до країн Африки та Близького Сходу. Не дивлячись на вищезгадані проблеми аграрії продовжили діяльність.
Навіть в умовах війни Україна стала дев’ятим у світі найбільшим виробником пшениці за підсумками 2022 року.
Керівник фермерського господарства “Олен Марина” Федір Кабак веде діяльність на території Кубейської громади Болградського району та Саф’янівської громади Ізмаїльського району. Вирощує зернові, бобові та олійні культури. Минулого року фермер через високу вартість палива та проблемами з доставлення насіннєвого матеріалу був вимушений пізніше розпочати посівну кампанію.
“Наше господарство вимушено було змінити терміни весняних засівів. На жаль, ми не встигли це зробити поки ґрунт був вологий, і цей факт значно відобразився на врожайності”, – розповідає Федір Кабак.
За підрахунками Федора Федоровича врожайність культур в його господарстві впала на 50%. Аби витримати економічну кризу та розрахуватися з пайовиками він скористався державною програмою пільгового кредитування.
“Про прибуток й мови не може йти, рік закрили та готуємося до посівної. Бо головне зараз – працювати, процес обробки землі зупини в будь-якому випадку не можна”, – каже фермер.
На відміну від минулого року Федор Кабак зміг закупити насіння в українського виробника до нового року, вартість за тонну – 40 тисяч гривень. Але навесні несподівано для аграріїв ціна впала до 30 тисяч. Зменшилася і вартість палива, оптова ціна за дизельне пальне складає 38-40 гривень, минулого року складала 50 грн.
“Ми постійно моніторимо ринок збуту та закупівлі матеріалу, але з воєнним часом все стало досить непередбачувано, тому діємо по ситуації. Знаю одне, головне зараз перемогти, відвоювати українську землю, аби без хвилювань робити свою справу”, – наголошує Федір Федорович.
Наразі озимі культури в господарстві “Олен-Марина” мають достатньо вологи, і як тільки погодні умови дозволять, аграрії розпочнуть посівну кампанію 2023 року.
Фермерське господарство “Куцарєва Ф.С.” веде діяльність на території Арцизької громади, де вирощує зернові, олійні культури та льон. Комерційний директор Олексій Куцарєв розповів нашому виданню, що окрім посухи, яка спостерігається в нашому регіоні останні роки, на економічну складову аграрної галузі вплинула вартість продукції після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.
Низька ціна ледь покриває затрати і часто є навіть нижчою ніж собівартість. Це також зумовлено відсутністю ринку збуту, зупинкою роботи більшості морських портів та підвищенням цін на логістику.
“Для фермерів рік був досить напружений в плані цін, це пов’язано з обмеженнями збуту продукції, що впливає на кінцеву вартість для виробників. Справедливу ціну ставлять тільки якщо працюєш на експорт”, – розповідає Олексій.
Він навів приклади зміни вартості продукції. Так, ціна пшениці раніше складала 230 доларів за тонну, а зараз 205. Кукурудза з 260 впала до 200 доларів.
За прогнозами Всеукраїнської аграрної ради можливе нове скорочення посівних площ пшениці, ячменю та кукурудзи, що знизить врожайність, адже фермери будуть змушені економити, і використовуватимуть вдвічі менше добрив, або знаходити альтернативу.
Господарство родини Куцарєвих окрім вирощування культур переробляє пшеницю та реалізує готову продукцію, це борошно та висівки. І надалі бачить роботу господарства з нішевими культурами.
“Через погодні фактори та зменшення прибутку фермери з часом можуть переглянути культури. Так, наприклад, льон не потребує великої вологи та використання добрив, а має вище ціну”, – розповідає комерційний директор.
Наразі СФГ “Куцарєва Ф.С.” тримає роботу на стабільному рівні, на їх землях останній сніг покрив більшу частину поверхні та дав змогу озимим вийти з критичної ситуації.
“Ми готові до змін, бо у фермерів вже немає тієї рятувальної подушки, що була раніше, але ми тримаємось на плаву та плануємо роботу у штатному режимі”, – запевняє Олексій.
Зазначимо, що плюсом для аграріїв Одещини є те, що тут вартість культур залишається найвищою в країні та через географічну розташованість вони можуть зекономити на транспортуванні продукції до портів.
Слід додати, що у 2023 році Світовий банк планує підтримати агровиробників у підготовці до посівної та жнив на $432 млн і виділити $1 млрд на програми підтримки пільгового кредитування для аграріїв України.
За прогнозами експертів, загальний врожай зерна у 2023 році може скласти 34 мільйони тонн, що на 37% менше ніж торік. Однак, зменшення врожаю зернових не вплине на українських споживачів, адже навіть під час війни аграрії вирощують набагато більше, ніж необхідно для внутрішнього споживання.
За даними Болградської РВА, стан посівів озимих культур у господарствах району зараз: 42% від загальної площі озимих культур знаходяться у задовільному стані, 51% у незадовільному стані. Загинуло 4163 га сходів.
Тетяна Манолова
Інтернет-видання Бессарабії
