Мати-одиначка родом з села Ларжанка Ізмаїльського району Поліна Сорока вже майже два роки працює тальманом на виробничо-перевантажувальному комплексі “Перший вантажний район”. Як їй вдалося опанувати цю складну та, на перший погляд, нежіночу професію, вона розповіла в інтерв’ю пресслужбі ДП “ІЗМ МТП”.
Поліна влаштувалася на роботу у порт у 18 років, одразу після закінчення школи. Для неї робота у порту – це можливість забезпечити себе та свого трирічного сина. Дівчина впевнена, що тут на неї чекає багато перспектив, тому майже всі свої сили та час вона присвячує роботі та навчанню.
“Мені тут дуже пощастило з вчителями – наші старші тальмани Олена Альохіна і Наталя Бойко, а також бригадир Олексій Бунулу навчали мене тонкощів портової роботи. Бригада стала для мене другою родиною, і я дуже щаслива, що працюю з ними” – поділилася Поліна.
Після того, як дівчина освоїлася на новій роботі, вона захотіла більшого та попросилася дати їй посаду докера. Коли вона підійшла з цим проханням до керівництва, їй порадили зупинити свій вибір на професії кранівниці та відновити жіноче царство на цій посаді.
Адже колись, у 70-80 роках минулого століття, в Ізмаїльському порту працювали жіночі бригади, які складалися з 15 жінок, з них – дві водійки навантажувачів та дві кранівниці. У 1983 році “зверху” було прийнято рішення розформувати жіночі бригади, а жінок перевести на інші, “не важкі” роботи – на склад чи в такелаж. Проте четверо кранівниць Ізмаїльського порту дійшли до вищого керівництва та відстояли своє право продовжувати працювати на кранах в порту.
Надихнувшись прикладом легендарної бригади Поліна розпочала навчання з роботи на крані. Зараз дівчина пройшла вже майже всі етапи на шляху до посади кранівниці: медкомісія, навчання на висоті, керування портальним краном та, звісно, практика.
Наприкінці лютого на Поліну чекає екзамен, після чого вона зможе обійняти посаду кранівниці.
Після крану опанування крана, Поліна хоче навчитись керувати усіма навантажувачами, в тому числі Terex Fuchs.
Інтернет-видання Бессарабії
