Захисник Микола Іванович Картельян до початку війни вів власний бізнес по виробництву друкованої продукції, розводив птахів, та був активним учасником волонтерської організації Rotary Club Izmail. Однак одразу після початку вторгнення, він надягнув військову форму та пішов боронити українську землю від загарбників. Історією захисника поділилися у пресслужбі Rotary Club Izmail.
Микола Іванович допомагав військовим ще з 2014 року, коли російська армія вперше порушила українській кордон. Згодом він вступив до Ротарі-клубу, де, згуртувавшись з іншими підприємцями, мав можливість ще більше допомагати та швидше закривати нагальні збори. Ще тоді він для себе вирішив – якщо росіяни зайдуть до Маріуполя, він піде служити.
У 2022 році, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, попри благання дружини та сім’ї, Микола залишив цивільне життя та відправився на передову, хоча стан здоров’я дозволяє залишатися в тилу.
Микола Іванович згадує перші місяці війни, тоді він ніс службу на блокпостах. Держзабезпечення ще не було налагоджено, тож годуванням людей по черзі займалися місцеві підприємці.
Пізніше, коли він відправився на передову, саме земляки допомагали йому та його підрозділу – волонтери Ротарі закривали збори на дрони та паливо, мешканці передавали закрутки, школярі збирали кошти на Matrix, а мешканці Суворовської громади приїхали під Покровськ, аби допомогти у копанні захисних споруд.
Захисник визнає, що за три роки війни він емоційно зачерствів та втомився, однак він тримається і буде стояти до перемоги.
“Я перестав емоційно сприймати трагедії, які ще нещодавно сприймались дуже драматично. Вважаю, що це захисна реакція психіки. Зрозуміло, що це – слідство не тільки того, що прийшлося побачити, а й великої втоми. Ми дуже втомилися. Нам хоча б пів року перепочинку… Але якщо ми підемо, хто нас замінить? Чи маємо ми моральне право залишити її на роздертя варварів? Тому я вирішив, що я тут, і я тут залишаюсь. Нам ще буде дуже важко, але вже не буде соромно…”, – поділився Микола.
Інтернет-видання Бессарабії
