Алла Наркузієва – хореографиня, яка своєю творчістю, любов’ю до культури та працею зробила величезний внесок у розвиток танцювального мистецтва та збереження народних традицій в Арцизькій громаді. З нагоди міжнародного Дня хореографа журналістка інтернет-видання «Махала» поспілкувалася з пані Аллою, аби дізнатися подробиці її творчого шляху.
Алла Іванівна народилася 25 січня 1980 року в селі Виноградівка (Бургуджі) Арцизького району, відомому багатонаціональними традиціями, обрядами та культурною спадщиною. Вона виросла у родині етнічних болгар, де з ранніх років переймала шанобливе ставлення до рідної культури та традицій. Ще з юності вона виявляла особливу любов до дітей і творчості. В школі Алла була учасницею багатьох ініціатив, таких як ЮІР (юний інспектор руху), «Зелений патруль», медичний гурток, спортивна секція з волейболу.
«Серед усіх гуртків, які я відвідувала, найбільший вплив на моє життя мали заняття в хореографічному гуртку при Виноградівському будинку культури під керівництвом Делі Олени Іванівни. Саме там я вперше відчула справжню пристрасть до танцю, яка стала визначальною у виборі моєї майбутньої професії. У цьому гуртку я опанувала основи хореографії та зрозуміла, що мистецтво танцю є тим шляхом, яким я хочу йти», – розповідає пані Алла.
Після закінчення школи Алла Наркузієва вступила до професійної студії знаменитого ансамблю народної болгарської пісні й танцю «Родолюбие», що діяв у Молдові як філія «Moldova-Concert». Навчання у цьому ансамблі стало безцінним досвідом, де вона не лише вдосконалила свою майстерність, а й перейняла дух болгарських народних традицій.
«У 1997 році, завершивши навчання, я повернулася до рідного села Виноградівка та почала реалізовуватися у викладацькій роботі», – ділиться спогадами Алла Наркузієва.
Вона почала працювати у місцевій школі, де заснувала власний танцювальний гурток. «Мій перший звітний концерт став значною подією: діти захоплювали глядачів своєю енергетикою, а батьки висловлювали вдячність за талант і мою працю. Умови були нелегкими – на той час я користувалася касетним магнітофоном, а музичний супровід допомагали створювати акомпаніатор Іван Георгійович Волков та звукорежисер Анатолій Зіновійович Волков. Проте навіть у таких умовах мені вдалося створювати високоякісні постановки», – каже хореографиня.
Після створення сім’ї та декретної відпустки Алла продовжила свою роботу у школі №4 міста Арциз. Її творчі виступи з учнями вразили місцеву спільноту. Саме тоді вона отримала запрошення на роботу від Валентини Василівни Кондрек, директорки Арцизького будинку культури.
На базі Арцизького будинку культури в 2008 році Алла Наркузієва заснувала ансамбль танцю «Едельвейс». Цей колектив швидко став невід’ємною частиною культурного життя Арцизького району. Зараз ансамбль об’єднує дітей і молодь від 9 до 16 років, які займаються у старшій, середній та молодшій групах. Репертуар «Едельвейсу» включає українські, болгарські, молдавські народні танці, сюжетні композиції та сучасні хореографічні постановки.
У 2013 році ансамбль отримав звання «Народний», що стало важливим визнанням майстерності колективу. «Едельвейс» активно бере участь у численних фестивалях і конкурсах. Серед досягнень ансамблю – лауреати II ступеня на ІІ Всеукраїнському фестивалі мистецтв «Гуцульська родина» в Закарпатській області, участь у концертах за обміном у Болгарії, присвячених «Дню болгарських будителів», виступи на Міжнародному конкурсі творчих досягнень «Чайка» в Одесі та численні перемоги на всеукраїнських і міжнародних фестивалях, таких як «DANCE TALENT FEST» у Миколаєві та VI Міжнародний фестиваль-конкурс «Все починається з любові».
Ще один колектив, заснований Аллою Наркузієвою, родинний ансамбль «Сімейний сувенір», який став прикладом збереження і передачі традицій з покоління в покоління. У цьому ансамблі брали участь три покоління її родини: мама Алли – Марія Іванівна, доньки Марія та Любов, а також сама Алла як керівник колективу. Наймолодшій учасниці ансамблю було всього 5 років, тоді як Марії Іванівні, матері Алли, – 54.
«Ансамбль «Сімейний сувенір» став символом єдності родини, натхнення й любові до болгарської культури. Колектив із теплом і гордістю представляв болгарські традиції не лише на місцевих, а й на всеукраїнських та міжнародних майданчиках. Наші виступи у Києві (2010 та 2019 роки), участь у заходах болгарської діаспори в Болгарії (2012 рік), а також концерти в Одесі, Білгород-Дністровському та на районних фестивалях викликали справжнє захоплення глядачів», – каже пані Алла.
Цей ансамбль поєднав у собі щирість сімейних стосунків і глибокий зв’язок із національною культурою. Його виступи дарували публіці не лише красу народного мистецтва, але й теплоту та натхнення, які є невід’ємною частиною сімейних цінностей.
Пані Алла зізналася, що пишається цим проєктом, адже він став справжнім уособленням її бажання зберігати й передавати традиції, залучаючи до творчості навіть наймолодших членів родини.
«Окрім «Едельвейсу», у 2019 році я очолила «Народний» ансамбль пісні й танцю «Гердан», який зараз об’єднує три танцювальні групи на базі Виноградівського Будинку культури. «Гердан» також бере участь у багатьох обласних, всеукраїнських і міжнародних фестивалях та завжди демонструє високу виконавчу майстерність і зберігає національний колорит» – розповідає хореографиня.
Алла Наркузієва поділилася з журналісткою, що пишається своїм рідним селом Виноградівка, яке стало джерелом її натхнення. Вона прагне передати молодому поколінню безцінний спадок традицій, обрядів і культури, які отримала від своїх предків. Для неї танець – це не лише мистецтво, а й спосіб зберігати національну ідентичність, об’єднувати громаду та надихати дітей на нові звершення.
Сьогодні ансамбль «Едельвейс» і «Гердан» продовжують дивувати глядачів своїми постановками, зберігати багатство народних традицій та дарувати натхнення. Завдяки відданості, любові до справи та невтомній праці пані Алли ці колективи стали гордістю Арцизької громади та яскравими представниками української культури на міжнародній арені.
Хореографиня завжди підкреслює, як важливо працювати в колективах, де панує взаєморозуміння, підтримка та спільне прагнення до досягнення високих результатів. Саме в таких умовах творчі ідеї перетворюються на реальність, а мрії стають досяжними.
Вона часто згадує болгарське прислів’я, яке чудово відображає її підхід до роботи та взаємодії в колективі: «Не силата прави съединение, а съединението прави силата». Це кредо, яке супроводжує Аллу Іванівну у всіх її творчих проєктах, допомагає їй згуртовувати людей навколо спільної мети, залучаючи до роботи і дорослих, і дітей.
«Я пишаюся своїми вихованцями, багато з яких продовжують займатися творчістю та стають учасниками інших ансамблів, а деякі вже мають своїх вихованців. Це радує мене, адже моя праця не проходить марно. Попереду їх чекає безліч цікавих постановок, виступів, участь у різних конкурсах і вечори відпочинку — і все це під мирним небом! Я впевнена, що їхній творчий шлях лише починається і принесе багато яскравих та натхненних моментів», – підсумовує пані Алла.
Інтернет-видання Бессарабії
