В день Державності України в Ізмаїльській картинній галереї Обласного центру естетичного виховання ім. Емілії Євдокимової відбулося відкриття виставки художника Святослава Скоробогатого (1937 – 2021 р.р.). Захід відкрився гімном України у виконанні оперного співака, заслуженого артиста естрадного мистецтва України Івана Носика, який приїхав у цей день із Миколаєва з концертною програмою, присвяченою святу.
Серед запрошених були представники Ізмаїльського прикордонного загону, Національної гвардії та Національної поліції, місцеві художники, інтелігенція. З вітальною промовою до аудиторії звернулися заступник Ізмаїльського міського голови Сергій Лузанов, офіцер з організації дозвілля військової частини 3058 Національної гвардії України Ольга Соколюк, заступник начальника відділу прикордонної служби Ізмаїлу з персоналу, майор Альона Дудник, заслужений художник України Іван Шишман, заслужений художник України Олександр Кара, доктор філологічних наук, професор, декан факультету української та іноземної філології ІДГУ Тетяна Шевчук.
Директор картинної галереї Ірина Федорова провела короткий екскурс по біографії автора робіт виставки, розповіла про його твори, про техніки, в яких працював майстер (в основному, олівець, пастель, акварель). Експозиція була представлена 88 творами, переданими галереї вдовою художника Катериною: 54 живописні картини були отримані у 2021 році, 34 графічні – цього року. Починається колекція графічним автопортретом самого художника, а замикається живописним зображенням його дружини.
Художники Олександр Кара та Іван Шишман відзначили присутність атмосфери 70-80-х років минулого століття у роботах, представлених на виставці. За словами Івана Івановича, «відчувається чудова школа малюнку аквареллю, те, чому вчила Тамара Іванівна у художньому училищі».
«Малюнки на кольоровому папері з використанням м’яких матеріалів – крейди чи пастелі – це унікальна техніка, якою користується і Васильківський, і Мурашко, і Волокитін. Ми, будучи викладачами, можемо показати нашим учням оригінали цієї одеської живописної графічної школи, щоб не переривалася нитка спадкоємності у галузі образотворчого мистецтва. Ми – частина Одещини, частина нашої держави, і ось цю єдність в образотворчому мистецтві можна продовжити лише дивлячись на ті твори, які хтось колись зробив у 60-80 роки, і таким чином передати цю традицію молодим людям, щоби вони могли створити свою образотворчу базу, далі займатися своєю творчістю та співати свою пісню. Як без сольфеджіо немає музичної грамоти, так і без бази образотворчого мистецтва не можна йти далі», – поділився думкою Іван Шишман.
Святослав Скоробогатов упродовж життя відображав у своїх творах все те, що справляло на нього враження, чіпало за душу. Народився він в узбецькому місті Турткуль у сім’ї інженера-будівельника. Першим, що бачив у житті, були пустельні піски, що оточували його місто. Трохи пізніше довелося побачити гори Пальміра, що захопили його своєю величчю.
Малював він з дитинства, перші ази осягав в малювальній студії. У 50-ті роки після служби на Північному Флоті вступив до Одеського художнього училища ім. Грекова – до майстерні педагогів Діани Фруміної та Тамари Єгорової. Після закінчення здобув спеціальність художника-живописця. Першим та єдиним місцем роботи для нього був Одеський порт, де він 46 років працював провідним художником. Діяльність у порту поєднував із викладацькою.
Наприкінці 70-х здобув перемогу у конкурсі серед художників Одеси на найкращий ескіз до майбутнього логотипу-емблеми Одеського порту. Його ескіз був увічнений на прапорі та всій атрибутиці морського підприємства.
Робота на морському узбережжі не могла не вплинути на сюжети його робіт. Його улюблене Чорне море поставало найрізноманітнішим – штормовим, зимовим, суворим чи теплим і лагідним, позолоченим променями південного сонця.
Святослав Петрович багато подорожував Україною, внаслідок цих поїздок народжувалися й інші твори – з гірськими пейзажами, побаченими в Криму та на Памірі, із зображенням селищ Закарпаття, старовинної міської архітектури Києва, Львова, Одеси. Але більшість робіт все ж таки присвячена пульсуючому серцю Одеси – морському порту.
Міністерство пошти Італії цього року планує випустити колекційну марку, де буде зображено картину Святослава Скоробогатого з видами порту Одеси. Такою інформацією поділилася з присутніми на виставці директорка картинної галереї Ірина Федорова.
Після ознайомлення з роботами художника відвідувачі пройшли до іншої зали галереї, де змогли насолодитись українськими піснями у виконанні талановитого Івана Носика. Свою освіту він здобув у національній музичній академії ім. Петра Чайковського. Згодом працював у оперних театрах Донецька, Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпра, з виставами об’їздив півсвіту – виступав на легендарних сценах Італії, Франції, Китаю, США. За вагомий внесок у розвиток культури України був удостоєний почесного звання заслуженого артиста естрадного мистецтва України. З 2015 року Іван Носик очолює оперно-вокальну студію у місті Миколаєві.
Для ізмаїльців гість виконав свої улюблені пісні. А оскільки зараз Іван Носик займається ще й волонтерською діяльністю, під час концерту він оголосив збір коштів на придбання автомобіля для військових, які воюють з окупантом у гарячих точках нашої країни.
Інтернет-видання Бессарабії
