Незабаром у місті Болград відбудеться традиційний Винний фестиваль. З цієї нагоди в Болградському історико-етнографічному музеї відкрилася нова експозиція «Келихи, чарки та традиції винопиття в Болграді». Крім того, на сторінці музею у Facebook розповіли про культуру винопиття в місті та нагадали, що у шістдесятих–сімдесятих роках центральний ринок був «всіяний» невеликими кіосками, у яких продавали найрізноманітніші вина.
“Відразу після переселення з Балкан жителі міста почали висаджувати на своїх земельних ділянках виноградну лозу, оскільки вирощуванням винограду займався на батьківщині кожен болгарин. Цю традицію вони привезли до Болграда. Давно в інший світ пішли перші жителі міста, але їхня справа, справа виноградарів, продовжує жити і сьогодні”, – йдеться в дописі.
В музеї розповіли, що у Болграді ще живі люди, що народилися наприкінці 40-х на початку 50-х років, які добре пам’ятають місцевий базар у 1960-1970 роки, коли в центрі ринку по колу були розташовані невеликі кіоски (ларьки), що належали колгоспам Болградського району.
Як виглядав ларьок: це було невелике кам’яне приміщення з одним широким вікном та одними дверима. Над ларьком красувалася вивіска, на якій вказувалася назва колгоспу, а нижче назва села. У таких ларьках торгував колгосп своєю продукцією: кавармою, бринзою, овочами. Але основним продуктом було вино. Воно зберігалося у великих дерев’яних бочках і продавалося на розлив. 250-грамовий стаканчик коштував 20 копійок. На пробу наливали 30 грамів безкоштовно. Людина могла вибрати вино не лише за кольором (продавали червоне, біле та рожеве вина), а й на свій смак.
У холодну пору року продавець, одягнутий у кіптар з овчини та у високій каракулевій шапці-ковпаку, підігрівав в емальованому чайнику вино на електроплитці, що стояла поряд на прилавку-столі. Бажаючі могли додати у склянку з вином чайну ложечку цукру безкоштовно (банка з цукром стояла поруч із чайником). Кожен бажаючий «пропустити стаканчик» мав свій улюблений ларьок, де він міг поспілкуватися не тільки зі знайомим продавцем, а й з такими ж, як і він, любителями вина. За спогадами старожилів, часто на базар вирушали чоловіки з дітьми, а коли вони підходили до такого ларька, батько просив дитину не говорити матері про відвідування цього закладу. В народі це місце називали «Веселі ряди».
“Сьогодні на нашому ринку залишився один ларьок майже в первозданному вигляді і одне вікно в сусідському кіоску”, – розповіли у музеї. Він зображений на головному фото статті.
А вечорами, коли ринок закривався, а трудовий день закінчувався, місцеві чоловіки збиралися на вулиці біля розкритих підвалів, спускалися в льохи і за дружньою бесідою з сусідами обговорювали прожитий день, врожай, рибалку, сімейні справи. А на стіл господар уже виставляв закуску: влітку зі свіжих помідорів, перцю, бринзи, а взимку подавав трушию, каварму. І все це під ігристе домашнє вино.
Ці підвали збереглися і до сьогодні. Особливо багато їх на найдовшій вулиці в місті – вул. 25 Серпня.
Зазначимо, Винний фестиваль в Болграді відбудеться 8 листопада.
Інтернет-видання Бессарабії
