Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт, який дозволяє студентам навчатися мовами нацменшин
16 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 13107-д “Про професійну освіту”. Законопроєктом вноситься багато змін у реформу освіти, а також передбачається можливість студентам навчатися на мовах національних меншин. Про це повідомила нардепка від Євросолідарності Ірина Геращенко.
Пропонується запровадити навчання мовами національних меншин на рівні професійної освіти. За бажанням восьми студентів можуть створювати окремі групи з навчанням мовами меншин, окрім російської.
Навчальний процес відбуватиметься виключно мовою меншини, а українська буде викладатися як окремий предмет. Нардепка зазначила, що згідно з законопроєктом навчатися в такий спосіб дозволяється не лише представникам нацменшин, а всім охочим.
Окрім цього, законопроєкт пропонує ще багато інших змін, а саме:
- Фінансова й кадрова автономія. Заклади освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства. Така форма дає можливість самостійно управляти коштами, затверджувати штатні розписи та відходити від тарифної сітки. Заклади освіти будуть отримувати кошти від своїх засновників за послуги з підготовки фахівців, а не за кошторисом, тож розподіл грошей між закладами стане більш ринковим і конкурентним.
- Впливові наглядові ради. Наглядові ради стануть реальним органом управління закладу освіти, як у бізнесі. Вони проводитимуть конкурс на посаду директора закладу, оцінюватимуть його роботу, затверджуватимуть стратегію та фінансовий план. До складу наглядової ради увійдуть роботодавці, які співпрацюють із закладом, тож бізнес отримає реальний вплив.
- Гранти на дуальну освіту. Запрацює новий механізм фінансування дуальної освіти, щоб люди могли отримувати гранти від держави чи місцевої влади на навчання на базі підприємств – як це працює в ЄС. Для популяризації поєднання роботи з навчанням, буде створюватися «студентський трудовий договір».
- Нові підходи до формування змісту освіти. Міністерство більше не буде затверджувати стандарти освіти для кожної професії. Заклади розроблятимуть освітні програми разом із бізнесом, а змінювати та затверджувати їх буде наглядова рада. Відбудеться перехід на кредитно-модульну систему, щоб простіше зараховувати результати навчання, зокрема здобуті неформально або під час переходу до іншого закладу.
- Менше бюрократії. Заклади отримають спрощену систему ліцензування, зникне важкий бюрократичний процес атестації закладів профосвіти. Замість складних процедур — фокус на партнерства, оновлення освітніх програм та участь у міжнародних проєктах.
- Зміна бренду професійної освіти. Замість «ПТУ», «ВПУ» та інших застарілих абревіатур, залишаться лише професійні коледжі та навчальні центри. Учні стануть студентами, слухачами або курсантами. І також зможуть мати академічну відпустку.
Як зазначили в Міністерстві освіти і науки України, наступний етап — підготовка законопроєкту до другого читання з урахуванням отриманих пропозицій та розроблення підзаконних актів. Робота триває.
Інтернет-видання Бессарабії
