11 жовтня, з нагоди Всесвітнього дня художника, за підтримки відділу культури та туризму Арцизької міської ради, в арт-галереї Арцизької публічної бібліотеки відбулося відкриття виставки живописних творів «Ті, що роблять світ красивим» подружжя арцизьких митців Тамари та Олександра Ткачів. Подробиці — у репортажі журналістки інтернет-видання «Махала» з місця події.

Захід розпочався з ознайомлення присутніх із творчим шляхом подружжя Ткач. Олександр Сергійович та Тамара Марківна уже понад чотири десятиліття йдуть по життю пліч-о-пліч, творячи прекрасне й навчаючи молоде покоління в Арцизькій дитячій художній школі. У їхніх полотнах — любов до рідного краю, шана до традицій і звичаїв простих людей, прагнення зробити світ красивішим і добрішим.
Тамара Марківна народилася у селі Глибоке колишнього Татарбунарського району. У 1977 році вона закінчила художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. «Вона — учасниця численних художніх конкурсів, всеукраїнських та регіональних виставок у Києві, Одесі, Ізмаїлі. Її роботи — «Бессарабська мадонна», «Мамині калачі», «Батьки», «Тиша степова», «Під аркою» — стали частиною культурного надбання нашого краю», — зазначила ведуча.
Олександр Сергійович Ткач народився у місті Пружани (Білорусь), а дитинство і юність провів в Ізмаїлі. Так само як і дружина у 1977 році закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. Після строкової служби він почав викладати в Арцизькій дитячій художній школі, де працює й нині. «У творчості Олександра Сергійовича переважають пейзажі, у яких відчувається щира любов до природи, гармонії та краси навколишнього світу. Його роботи неодноразово експонувалися на регіональних і всеукраїнських виставках. Окрім живопису, митець захоплюється, музикою та поезією — є автором двох поетичних збірок», — продовжила ведуча.

На захід завітав голова Арцизької громади Сергій Парпуланський, який подякував митцям за багаторічну працю, творчість і внесок у виховання молодого покоління:
«Ваша справа не марна. Дивлячись на ваші картини, ми бачимо, який багатий творчий доробок ви маєте. Хочу побажати вам натхнення, любові дітей і нових мистецьких вершин», — наголосив очільник громади.
До привітань долучилася Діана Іванова, виконуюча обов’язки начальниці відділу культури та туризму Арцизької міської ради. Вона підкреслила, що символічним стало те, що виставка відкрилася саме у Всесвітній день художника, і подякувала подружжю Ткачів за любов до дітей та незгасну творчу енергію. А також вручила їм подяки відділу культури та туризму Арцизької міської ради за багаторічну педагогічну діяльність і вагомий внесок у розвиток культури.
Свої щирі вітання висловили також директор Арцизької художньої школи Юрій Слюсар та його заступник Володимир Афанасьєв. Вони захоплено відзначили, що виставка вирізняється світлом, чистотою і теплом, а також побажали художникам нових творчих злетів.
До численних вітань зі сцени того дня приєдналися друзі родини — ландшафтний дизайнер Анатолій Колосов, поетеса Ольга Фоміна, а також вихованці та педагоги Арцизької дитячої школи мистецтв, які підготували музичні подарунки: твір виконаний на фортепіано викладачкою Аллою Бужорою та композицію «Сіла птаха» у виконанні скрипалів під керівництвом Олени Горобей.

Особливою частиною заходу стала розповідь Олександра Ткача про студентські роки, перші творчі кроки та спогади з життя художньої школи. Митець показав світлини молодих років — із друзями, колегами й, звісно, зі своєю дружиною Тамарою Марківною, на яких збережено дух цілої епохи.
У розмові з ведучою заходу пан Олександр подякував своєму наставникові Володимиру Афанасьєву за підтримку й важливу роль у становленні подружжя як художників. На запитання про найулюбленішу свою творчу роботу він з усмішкою відповів:
«Є така, але її тут немає. На ній я зобразив Тамару Марківну в Прибалтиці. А ще одна — її портрет у профіль, написаний гуашшю. Вона тоді зв’язала гарний светр, і мені захотілося її намалювати. Хоча я не портретист — у моїй колекції переважають пейзажі».
Олександр Сергійович також виконав три власні пісні під гітару та прочитав свій вірш, у якому відчувалася щирість і теплота його душі.
Тамара Ткач, представила презентацію «Життя — творчість», де розповіла про свій мистецький шлях і показала фото родини.
«Мене сусіди ніколи не бачать. Я постійно знаходжуся у творчому пошуку: малюю, вишиваю, в’яжу. Творчість для мене — це моє життя, мій подих і натхнення», — зізналася мисткиня.


Після урочистостей гості мали можливість насолодитися експозицією, роздивитися картини зблизька та поспілкуватися з авторами.
Відвідувачка з Сарати Ольга Небога поділилася з нами своїми враженнями:«Дуже світла, ніжна, осіння виставка. Можна сказати — жіночна, адже на картинах багато образів наших бессарабських жінок. Враження — найприємніші!»
Про творчість подружжя тепло відгукнувся і засновник Арцизької дитячої художньої школи Володимир Афанасьєв, під керівництвом якого Ткачі пропрацювали не один десяток років: «У своїй творчості вони передають багатонаціональну культуру нашого краю. Їхні роботи глибокі, щирі, і їх високо цінують навіть у Києві. Коли Тамара Марківна подає картини на Всеукраїнську виставку, журі відбирає їх усі — без винятку, що свідчить про визнання її творчості».
Пан Володимир із повагою зазначив, що подружжя Олександра та Тамари Ткач — приклад відданості мистецтву й одне одному: «Олександр Сергійович менше малює, бо бере на себе хатні обов’язки, аби дати дружині можливість більше часу приділяти творчості. Ця виставка — яскравий результат їхньої любові, взаємоповаги та спільної праці».


Підсумовуючи, Тамара Марківна Ткач розповіла присутнім, що за роки творчої діяльності взяла участь у 25 виставках по всій Україні та трьох міжнародних.
«Мені кажуть, що я вже маю свій стиль. І це мене тішить, адже для художника головне — бути впізнаваним. У моїх картинах переважає тематика рідного краю: традиції, звичаї, культура, багатонаціональність. Останнє, зокрема, відображено в полотні «Бессарабські мадонни», де я зобразила українку, молдованку та болгарку».
Свято мистецтва в Арцизі стало не лише подією для шанувальників живопису, а й теплою зустріччю людей, яких поєднує любов до краси, творчості й рідної землі.
