21 квітня в селі Оксамитне Болградської міської територіальної громади відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальних дошок на честь полеглих захисників — Дімітріогло Івана Дмитровича та Федоренка Олександра Олександровича. Про це повідомляє інтернет-видання “Махала” з місця події.
Урочиста церемонія відкриття меморіальних дошок відбулася на території Оксамитненського ліцею імені І. І. Булгарова — саме на фасаді цього навчального закладу тепер встановлено пам’ятні дошки. У заході взяли участь рідні загиблих, представники місцевої влади, військовослужбовці, учні місцевої школи та жителі громади. Дошки були відкриті за ініціативи Болградської районної організації воїнів АТО за фінансової підтримки Болградської громади.
«Шановні жителі сіл Оксамитне та Тополине, рідні героїв, побратими та всі присутні. Сьогодні сумний та водночас особливий день для всієї Болградської громади. Ми зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять наших земляків — Олександра Федоренка та Івана Дімітріогло, мужніх воїнів, які віддали своє життя. Відкриваючи ці меморіальні дошки, ми нагадуємо собі та наступним поколінням: герої живуть, допоки їх пам’ятають. Нехай ці дошки стануть знаком нашої вдячності, поваги та вічної пам’яті. Висловлюю щирі співчуття родинам героїв. Ми, як громада, завжди будемо поруч — з турботою, підтримкою та вдячністю. Світла пам’ять Олександру та Івану», — зазначив Болградський міський голова Сергій Димитрієв.
Почесне право відкрити меморіальну дошку Олександру Федоренку надали його донькам Ксенії та Дарії, а дошку Івану Дімітріогло відкрили його родичі — Василина та Василь Турлак. Вони разом із присутніми вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
«Щирі співчуття родинам загиблих, безмежна вдячність та пам’ять воїнам, які полягли за наш сьогоднішній спокій. Відкриваючи сьогодні ці меморіальні дошки, ми вчергове нагадуємо, яку ціну платять воїни, стоячи на нашому захисті. Свої дні, які вони вже ніколи не проживуть із рідними, своє здоров’я, яке вже ніколи не відновиться після шрамів, залишених цією війною. І найцінніше, що вони віддають сьогодні, на жаль, це своє життя. Наш з вами обов’язок як громадян, яких вони захищають, зберегти пам’ять про цих людей. Герої не вмирають, допоки пам’ять про них живе в наших серцях», — сказав представник РГО учасників АТО, майор запасу ЗСУ та Герой України Владислав Бандар.
Дімітріогло Іван Дмитрович народився 26 лютого 1972 року. Останні роки проживав і працював у селі Оксамитне Болградської громади. Був турботливим батьком, надійною опорою для своєї родини та прикладом для єдиного сина. З початком повномасштабної війни Іван Дмитрович отримав повістку та був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Служив у складі механізованого підрозділу на посаді солдата. Після проходження підготовки виконував бойові завдання на території Донецької області. Згодом його підрозділ був передислокований на Курський напрямок. 14 вересня 2024 року, під час виконання чергового бойового завдання, Іван Дімітріогло загинув. 2 листопада воїна провели в останню путь та поховали з усіма військовими почестями на Болградському кладовищі.
Федоренко Олександр народився у 1990 році в селі Миколаївка Одеської області. Останні роки мешкав і працював у селі Оксамитне разом із родиною. З початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав Збройних Сил України.
Служив у 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні імені полковника Тараса Сенюка, обіймаючи посаду навідника у складі десантно-штурмового відділення. 2 липня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Північне Бахмутського району Донецької області. 10 липня Олександра Федоренка поховали з військовими почестями на Болградському кладовищі.
Згідно з Указом Президента України, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, солдат Федоренко Олександр посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Інтернет-видання Бессарабії
