Дев’ята година ранку, густий туман огортає землю, і ніби стає ще густішим з кожною хвилиною в той час, як жителі села Кубей Болградського району збиралися, щоб попрощалися із захисником України, уродженцем села Буюклі Михайлом Михайловичем. На місці події побував журналіст видання “Махала”.
Люди тримали в руках прапори та квіти, щоб віддати шану воїну та провести його в останню путь. Люди стояли уздовж дороги від самого в’їзду до села – родичі, сусіди, знайомі та всі, хто його знав. Вони прийшли висловити вдячність воїну за його самовідданість і жертовність.
Церемонія прощання відбулася в рідному домі загиблого.
“Ми навчалися в паралельних класах, і я завжди пам’ятатиму Михайла як спокійну, добру та відповідальну людину. Він любив навчатися, завжди прагнув дізнатися щось нове. У юному віці захоплювався вільною боротьбою, де проявляв силу волі та наполегливість. Михайло був готовий допомогти кожному, завжди підтримував і знаходив слова, які додавали сил. У школі його любили всі: і учні, і вчителі”, — поділилася однокласниця загиблого військового Марина.
Через деякий час траурна процесія вирушила вуличками села до місцевої церкви. Попереду несли портрет загиблого захисника, а за ним – домовину, накриту прапором України.
Біля церкви, ще оповитої густим туманом, зібралися десятки людей. Протоієрей Віталій вийшов на зустріч процесії. Під гучні дзвони церкви він відслужив заупокійну літургію та відспівав тіло загиблого воїна.
Після завершення заупокійної літургії траурна процесія рушила до сільського кладовища. Над селом кружляли дикі качки, ніби прощаючись разом з усіма. Навколо панувала глибока тиша, яку лише інколи порушували приглушені кроки та тихі зітхання.
На цвинтарі зібралися побратими, представники сільської громади, а також жителі громади. Під час прощальної церемонії начальник групи соціальної підтримки Болградського РТЦК та СП Віталій Невечеря урочисто передав родині український прапор, який вкривав труну, як символ вдячності та шани за жертовність воїна.
“Михайло віддав найдорожче — своє життя. Він зробив це, захищаючи нас, нашу громаду, нашу державу. Його відданість справі, незламність і сила духу надихали кожного, хто мав честь бути поруч із ним“, — промовив Віталій Невечеря.
Військовослужбовець Збройних Сил України Михайло Буюклі народився у 1981 році в селі Кубей, що на Одещині. Початкову освіту здобув у місцевому ліцеї. Протягом життя він працював у різних сферах, в тому числі в рідному селі.
Влітку 2024 року Михайло був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував військові обов’язки у складі механізованого підрозділу. 2 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку Михайло загинув.
Інтернет-видання Бессарабії
