Протягом серпня науковці Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства проводили гідрологічні дослідження української ділянки Дунаю. Про це повідомляє «Махала» з посиланням на пресслужбу відомства.
Фахівці досліджували, зокрема, солоність води — один із важливих показників стану пониззя річки та її дельтової системи.
Дослідження показали значну неоднорідність мінералізації води як у різних районах, так і на різних глибинах. У межах 12-кілометрової зони Соломонового рукава та 32-кілометрової ділянки Дунаю показники солоності становили від 0,47 до 12,3 проміле.
За даними науковців, така різниця свідчить про проникнення більш щільної морської води з Чорного моря в русло Дунаю. Вона рухається проти течії переважно біля дна, тоді як прісніша дунайська вода рухається до моря у верхньому шарі.
Це явище називають «сольовим клином». Через нього на невеликій глибині можуть одночасно перебувати водні маси з істотно різною солоністю.
Під час польових досліджень фахівці також відмітили скупчення медуз у русловій частині Дунаю. Їхня поява є додатковою ознакою надходження чорноморських вод.
Для промислового рибальства це може створювати проблеми: медузи потрапляють у сітки, забивають їх та знижують ефективність лову.
Науковці зазначають, що формування сольового клину є природним явищем для ділянки, де взаємодіють річкові та морські води. Його інтенсивність залежить, зокрема, від рівня стоку Дунаю та вітрових нагонів із північно-західної частини Чорного моря.
У літньо-осінній період, коли водність Дунаю зменшується після весняного водопілля, умови для проникнення морської води проти течії стають сприятливішими. Додатковими чинниками можуть бути високі температури, значне випаровування, нестача опадів та тривалі маловодні періоди.
Фото інституту рибного господарства, екології моря та океанографії.
Інтернет-видання Бессарабії
