Селище міського типу Сарата, яке було засноване німцями, з весни минулого року надало прихисток сотням українців, які через повномасштабну війну змушені були шукати собі домівку в інших областях країни.
Двері своїх домівок відкрили для біженців у кожній області, районі та громаді. Люди об’єднали зусилля для того, щоб допомогти нужденним.
Не стала винятком і Саратська громада. Як розповіла «Махалі» керівник Центру волонтерської допомоги «Злагода» Алла Москаленко, їх об’єднання було організоване завдяки небайдужим мешканцям селища 20 березня минулого року.
Одного березневого дня група небайдужих жінок за ініціативи Тетяни Гулеші та Ольги Небоги, голови ГО «Злагода», зібралися обговорити, чим вони можуть бути корисні у такий важкий час? Детально спланували роботу: створити загальнодоступну групу на ФБ, затвердити графік чергувань.
Потім активісти оглянули приміщення, в якому можна здійснювати допомогу людям.
Паралельно звернулися до селищної ради з проханням надати приміщення для важливої справи. В короткий термін, за сприяння селищного голови Вікторії Райчевої їм надали дві кімнати у приміщенні Саратської публічної бібліотеки. Далі створили дві робочі групи «Актив допомога» для волонтерів і«Злагода допомога» для ВПО – аби комунікувати, підтримувати зв’язок з людьми.
«До речі, і до сьогодні ми кажемо їм «наші люди», оскільки саме такими вважаємо їх», –розповіла керівниця Центру.
Варто зауважити, що бажання допомогти виявили багато мешканців Сарати різного віку.
«На сьогодні наш Центр нараховує близько 30 волонтерів. Найстаршій волонтерці Кларі Леонідівні Вержбицькій 84 роки, а найменшим нашим помічникам – дітям з родини Володимира Узунова – від 3 до 13 років», – розповіла Алла Михайлівна.
Волонтери Центру оголосили мешканцям громади про збір речей для тих родин, котрі почали прибувати до Саратської громади. Потрібно було все і для всіх: одяг, взуття, меблі, посуд, побутова техніка, постільна білизна, рушники, дитячі візочки та велосипеди, іграшки, книжки…
«Напрямок нашої роботи з самого початку був націлений на переселенців. За цей час більше двохсот родин отримали від нас допомогу. Деякі з новоприбулих самі виявляли бажання допомагати, тож приєднувались до наших лав: вони виходили на чергування, сортували, приймали, в’язали, вели облік, приймали запити тощо»,– поділилась подробицями пані Алла.
Окрім побутової допомоги, волонтери потурбувались і про психологічний стан людей, постраждалих від війни. Тому для родин біженців та їх дітей Центр за можливості організовував заходи для розваг.
«Різноманітні екскурсії, майстер-класи для дорослих та дітей, години спілкування – коли, наприклад, збираємось на певний час, в’яжемо панчохи та просто розмовляємо про все. Адже людям потрібно спілкуватись, щоб не залишатись наодинці зі своїм горем», – пояснила Алла Михайлівна.
Діяльність Центру волонтерської допомоги не припиняється, адже війна не закінчилась, і люди продовжують прибувати до громади – хто на деякий час, а хто вже й назавжди.
«Люди приїжджають з Херсону, Кропивницького, Запоріжжя, Миколаєва… Звідти, де дуже небезпечно. Ми допомагаємо їм з пошуком житла, надаємо необхідні речі і просто слухаємо кожного, хто потребує допомоги», – зазначила керівниця Центру.
Окремо варто сказати, що волонтери Центру за час своєї роботи зібрали та відправили на фронт не один десяток посилок, а допомагали їм у цьому мешканці громади. Хтось приносив власноруч зв’язані теплі речі для бійців, хтось – домашню консервацію, інші виробляли окопні свічки, купували ліки тощо. Окрім того, волонтери Центру неодноразово приймали участь у зборах коштів на потребу ЗСУ, збирали одяг для поранених бійців у шпиталях, формували та роздавали продуктові набори для переселенців, постійно організовували зустрічі з приїжджими, зокрема й з арт-терапії та ще багато чого.
Також керівник Саратського історико-краєзнавчого музею та член ГО “Злагода” Любов Клим разом з Аллою Москаленко провела посвяту у волонтери учнів 5 Г- 1 класу, і тепер другий рік поспіль діти (нині це учні 7 Г- класу) допомагають і активно беруть участь у роботі Центру. І це дуже добре, адже діти на власному досвіді знають різницю між уроками в школі та онлайн-навчанням з повітряними тривогами, вони замість ігор у гаджетах виготовляють окопні свічки, діти, знайомляться зі своїми ровесниками з окупованих територій та чують їх розповіді – ці діти будуть цінувати мирне небо та людське життя.
«Ми продовжуємо працювати і підтримувати людей. В нас є купа планів і цікавих задумів. Окрім того, ми співпрацюємо з декількома благодійними фондами, з-за кордону в тому числі за що їм окрема щира подяка. Людям потрібен наш Центр – це однозначно. Тому працюємо, віримо у ЗСУ, віримо у Перемогу, яка неодмінно настане! І я дякую всім, хто долучається до доброї справи волонтерів – разом ми непереможні!» – підкреслила Алла Москаленко.
Інтернет-видання Бессарабії
