Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих унаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця Болграда Русева Сергія В’ячеславовича, який загинув від рук російських окупантів 5 серпня 2014 року.
Сергій народився 4 жовтня 1993 року у Болграді. Тут же навчався до 4 класу у школі №3. Сергій ріс відкритим і доброзичливим, мав загострене почуття справедливості, легко заводив друзів, любив спорт, із захопленням займався в клубі айкідо. Потім через життєві обставини поїхав з матір’ю у смт Гвардійське Дніпропетровської області. Однак зв’язок із Болградом не переривався – Сергій кілька разів приїжджав на свою малу батьківщину і до останнього дня телефонував батькові.
Після 9 класу Сергій вступив до Новомосковського кооперативного коледжу економіки та права, який закінчив за спеціальністю «товарознавство та комерційна діяльність». Подав документи для вступу до Новомосковського технікуму Національної металургійної академії України.
Коли настав час йти на службу, Сергій за прикладом батька надів берет десантника 25 бригади. Після навчання потрапив до самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи. Служба давалася Сергію легко – фізично міцний, витривалий, дисциплінований та грамотний боєць із вираженими лідерськими задатками був на хорошому рахунку у командування та мав авторитет серед товаришів по службі. Встиг здійснити 12 стрибків із парашутом.
За час термінової служби Сергій зумів стати справжнім професіоналом військової справи, неодноразово показуючи чудові результати під час навчань та стрільб.
Відслуживши півтора року, демобілізуватися Сергію не довелося, бо почалася війна на Донбасі.
Строковиків до АТО не брали, але й у запас не звільняли до особливого розпорядження. Тим часом 25 бригада, яка з перших днів перебувала в зоні АТО, зазнала перших бойових втрат. Коли командування запропонувало підписати контракти, Сергій, як і багато його товаришів, погодився. Буквально за кілька днів їх перекинули під Слов’янськ, де Сергій і отримав бойове хрещення.
Молодший сержант Русєв Сергій загинув 5 серпня 2014 року біля с.Петропавліка Шахтарського району Донецької області під час виходу з оточення від прямого влучення снаряду у бойову машину.
Сергія Русева поховали у Гвардійському, хоча це рішення далося батькам непросто. Все вже було готове для того, щоб перевезти останки героя до рідного Болграда. Останнє слово було за батьком, і він вирішив залишити Сергія там, де були його шкільні друзі та бойові побратими, де жила його дівчина, яка особливо тяжко пережила смерть коханого.
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р. “За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Сергій Русев нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
26 травня 2019 року на будівлі Болградського районного військового комісаріату відбулося урочисте відкриття меморіальних дощок загиблим учасникам АТО, серед них Сергій Русев.
Інтернет-видання Бессарабії
