Бессарабія – багатонаціональний край півдня Одещини, тож і різноманіття традицій, обрядів, свят тут достатньо. Один з обрядів села Баннівка Болградського району став елементом нематеріальної культурної спадщини Одещини.
Історія обряду
Селу Баннівка Василівської громади вже понад 150 років. Тут проживають в більшості етнічні болгари й відповідно обряд відноситься до традиційної народної культури болгар.
Певний період часу традиція «Сирни Заговезни» не відтворювалась. Але завдяки старожилам села обряд був відновлений.
“З початку відродження будинку-музея “Българска къща” нам вдалося відновити 12 болгарських обрядів, свят, які стали для мешканців села традиційними. Це стало можливим завдяки нашим односельцям Дар’ї Чилібійській, Катерині Нєнковій, Якову Стоянову та Михайлу Каражекову. «Сирни Заговезни» – один із старовинних обрядів наших предків, і хоча Дар’ї Чилібійській, Якова Стоянова та Михайла Каражекова вже немає в живих, але вони встигли передати молодому поколінню всі деталі обрядів та свят”, – розповіла “Махалі” ексдиректорка Банівського Будинку культури Ніна Генчевська.
Традиційні обряди проводяться за 40 днів до Великодня, на Масляну неділю, і триває він один тиждень. Болгари називають цей час «на кукрите». Головними дійовими особами є група чоловіків, одягнених в традиційні народні костюми з дуже виразним атрибутом – масками. Їх називають «кукерами».
“На жаль, цього року ми не змогли провести обряд, але минулого року в нас була така можливість. Завжди активну участь бере молодь, що не може не тішити, тому що традиціями предків молодь цікавиться”, – підкреслила директорка Бановського БК Тетяна Генчева.
Звичай «кукерство» символізує відхід зими і настання весни – повернення нового життя. А термін “кукери” означає – високі, замасковані люди.
Святкування «Сирни Заговезни» проходить у декілька етапів. Спочатку відбувається ритуал у кукерському звичаї – це обходження будинків односельців з побажаннями здоров’я, гарного врожаю та добробуту, господарі дарують кукерам подарунки. Потім всі збираються на околиці села, де розгортаються «Кукерські ігри». Кукери виконують ритуальні танці («хоро»), розмахують та гучно бринять дзвонами.
Другим основним елементом є обрядове орання та засівання, де центральними фігурами є «наречена та наречений». В давніші часи замість пари наречених був «цар». Царем вибирали дуже гарного господаря, щоб був рік плодовитим.
Завершується обряд розпалюванням магічного вогню, щоб він спопелив старе і відкрив місце для нового. Кукери своїми страшними масками та шумними дзвонами проганяють зло та очищують шлях для добра, дають людям здоров’я, а землі – родючість.
Незмінними є закони природи. Весна щороку приходить після зими, даючи нове життя та відродження, так і свято «Сирни Заговезни» – незмінно живе в пам’яті носіїв та відтворюється щороку для жителів та гостей, забезпечуючи процес передачі між поколіннями.
Нагадаємо, також до нематеріальної культурної спадщини Одещини увійшли гагаузькі національні соління – туршу. Окрім цього, минулого місяця Міністерство культури та інформаційної політики України розширило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України на один новий елемент – традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне.
Софія Чебан
Інтернет-видання Бессарабії
