Родина Кіхай переїхала до Болграда на початку повномасштабного вторгнення. Нашій героїні Марії одинадцять років, ми познайомилися з нею на першому відкритому чемпіонаті з джиу-джитсу у місті Болград. Тоді дівчинка показала на татамі свій сталевий та сильний характер. Спарингуватися Марії приходилося з суперницями, які фізично були сильнішими, але в очах у юної спортсменки не було страху, а лише жага перемоги.
До переїзду в Болград Марія займалася акробатикою в Одесі. Тож спортивне життя нашої героїні розпочалося ще шість років тому. Коли до Болграда приїхала професійна тренерка та чемпіонка світу з джиу-джитсу Тетяна Колєва, мама Марії Вікторія Кіхай запропонувала доньці спробувати себе у цьому виді спорту.
“Вже після першого тренування Марія вирішила, що хоче займатися джиу-джитсу. Вона була в захваті від тренерки та від самого виду бойового мистецтва”, – каже пані Вікторія.
За рік та п’ять місяців Марія встигла стати лідеркою. Вона показала себе у березні цього року на перших змагання з бразильського джиу-джитсу у Болградській громаді. За цей період вона взяла участь у 15 змаганнях, в яких посіла призові місця.
“Маша прийшла із чудовою фізичною підготовкою. Саме тому вона відрізнялася від інших дітей. Для більшості учнів секція з Бразильського джіу-джитсу – це перший спортивний досвід, а у Марії за спиною кілька років занять з акробатики. З перших днів вона любила дивувати нас складними стрибками та іншими акробатичними елементами. Часто виявляє ініціативу проводити розминку для групи. І в процесі розминки підбирала складні вправи, щоб поділитися досвідом з новими друзями. Наприклад, вона могла показати сім варіантів віджимань, а то й більше. Я рада, що Маша прийшла саме до нас на тренування. Її любов до спорту мотивувала всіх новачків”, – каже тренерка з бразильського джиу-джитсу Тетяна Колєва.
“Марія дуже цілеспрямована та смілива. Коли вона на змаганнях, я за неї не переживаю, бо знаю, що вона завжди переможе. Коли вона на татамі, в нас такий адреналін, в ці моменти навіть не думаємо про те, що вона може програти або отримати травму. Я ніколи не бачила в її очах страху перед спарингом”, – розповідає мати спортсменки.
Марія мріє в майбутньому стати тренеркою з бразильського джиу-джитсу. До своєї мети вона прямує усвідомлено та наполегливо.
“Я ніколи не пропускаю тренування, навіть якщо воно в суботу о 8:30, для мене дуже важливо бути дисциплінованою, бо від цього залежить мій професіоналізм та підготовка до серйозних змагань. Я хочу завжди перемагати, тому не можу собі дозволити лінуватися, хочу бувають моменти, коли зовсім не хочеться вставати рано вранці”, – зізнається Марія.
Наше спілкування з Марією відбувалося якраз перед тренуванням у суботу о 8:30. У літній період, зі слів тренерки Тетяни, вони часто проводять тренування на свіжому повітрі вранці, це дуже корисна практика для кожного спортсмена/спортсменки.
О восьмій ранку на тренуванні з дівчат була тільки Марія, тож питання про стереотипи суспільства щодо дівчат у бойових видах мистецтв та ставлення оточуючих до вибору Марії було передбачуваним.
“Мій вибір підтримали як мої батьки, за що я їм дуже вдячна, так і моє оточення. Ніколи не відчувала від своїх друзів, однолітків та хлопців, з якими тренуюся, осуду, що займаюсь “нежіночим” видом спорту, або глузувань. Навпаки, бачила, що мій приклад мотивує інших”, – каже Марія.
Вона розповідає, що під час спарингу на тренуваннях хлопці бачать її, як сильну і рівну собі суперницю й змагаються з нею в повну силу, для неї це дуже важливо.
Мати юної спортсменки Вікторія каже, що на самому початку цього шляху від знайомих були спроби нав’язати стереотип щодо вибору Марії, але у родини Кіхай з цього приводу своя чітка позиція – якщо донька вподобала цей вид спорту, то чому ні.
“Ми в родині вважаємо: якщо в тебе виходить якась справа добре, а ще вона тобі приносить задоволення та розвиток, то чому не можна нею займатися? Тренерка Марії – чемпіонка світу. Тому з самого початку ми підтримали вибір доньки та не звертали уваги на думки оточуючих”, – підкреслила Вікторія Кіхай.
Сама ж Марія бере приклад зі своєї тренерки та хоче бути схожою на неї.
“Вона дуже добра та в той же час і вимоглива. Завжди підтримує та мотивує. Ставиться до всіх однаково”, – каже Марія.
“На тренуваннях Маша поводиться досить серйозно, часто просить показувати нові прийоми, багато часу приділяє боротьбі та сама моніторить найближчі змагання. З подальшим проханням взяти у них участь.Також у зв’язку з досягнутими успіхами, Маша перейшла до дивізіону сірих поясів. З чим я її щиро вітаю”, – ділиться тренерка.
Потенціалу та мотивації у юної спортсменки достатньо. У свої одинадцять років вона чітко знає, чого хоче досягнути у спортивній кар’єрі та з упевненістю іде до мети. Бажаємо Марії перемог.
Інтернет-видання Бессарабії
