Традиційно у третю неділю вересня відзначається
Всеукраїнський День працівників дошкільних установ.
Цього року свято відзначатиметься на тлі воєнних дій в Україні. Щоб дошкільний заклад зустрів дітей, є низка обов’язкових умов. Одна з головних – наявність захисних споруд. Його в дитячому садочку підготували, тож після тривалої перерви тут знову залунав дитячий сміх.
Напередодні свята інтернет-видання «Махала» зустрілося із завідувачкою Болградського дитячого садка №5 «Журавушка» Анжелою Дімітровою, яка працює на цій посаді 10 років, а її загальний педагогічний стаж становить 33 роки.
Анжела Іллівна, що б ви хотіли розповісти про роботу садка?
Дитячий садок – це перша освітня установа, яка зустрічає дитину, її вважають першою школою життя. Це той фундамент, який служитиме нашим діткам опорою в подальшому житті.
У нашому садочку працюють такі люди, які віддаються дітям усією душею. Це не лише вихователі. Це кухарі, прачки, медична сестра – всі ті професії, які, так чи інакше, забезпечують комфортне перебування дитини у дитячому садочку.
На сьогоднішній день реалії суворі, ми не думали, що житимемо і працюватимемо в таких умовах. Ми підготували укриття, облаштували його, зробили там маленьке «Чарівне місто». Наше завдання, щоб діти, почувши звуки сирени, не лякалися, а дружно пройшли у «Чарівне місто» грати. І, на жаль, нам уже доводилося туди спускатись.
Хотілося б побачити ваше «Чарівне місто»!
Ходімо. Я вам покажу. У нас на кожному поверсі будівлі є план евакуації, стрілочки вказують дорогу в укриття. Вихователь розповідає, що діти повинні йти стрілочками до нашого «міста», коли звучить сирена. Для дітей це просто гра, малюки не розуміють, навіщо вони спускаються в укриття.
У понеділок, 12 вересня, коли діти прийшли до саду, ми провели свято-зустріч. Діти повернулися до дитячого садка через сім місяців, і ми їх зустріли цікавим заходом.
Виховання дітей – це виховання себе. Як змінює людину робота з дітьми?
Сюди не прийде людина, яка не любить малечу. До нас діти приходять із двох років. Ми тут їм, як другі мами. І маємо віддати всю ніжність, любов, доброту, а потім уже навчити їх чомусь.
Тут малюки навчаються жити та спілкуватися поза сім’єю. Вони приходять сюди з радістю, біжать у наші обійми, знаючи, що отримають у відповідь щиру любов.
Малята в садочку – це одна згуртована група. Буває таке, що якесь маля з різних причин не хоче бути разом з усіма. Як діяти у такій ситуації?
Дитина – це також особистість. Якщо він маленький, це не означає, що він не має своїх бажань. Наприклад, сьогодні він не схотів займатися з усіма. Не хоче – не треба. У кожній групі є куточок, в якому малюк може усамітнитися, взяти іграшку, яку бажає і грати самостійно.
Раніше інакше було: якщо заняття, усі мають сісти та працювати. Нині вже немає такого. Ми враховуємо бажання та потреби дитини. Діти такі самі, як і ми, тільки маленькі.
Що ви хочете побажати своїм колегам напередодні свята?
Хочу привітати всіх з професійним святом та подякувати за величезну працю, яку вони виконують щодня. Ми дуже хочемо, щоб наші дітки дарували нам лише позитивні емоції, були здоровенькими, не хворіли та ходили в садок.
Генрієтта Домущі
Інтернет-видання Бессарабії
