Інтернет-видання Бессарабії
Пошук

ЩО ЧЕКАЄ НА БЕССАРАБСЬКЕ ВИНОГРАДАРСТВО І ВИНОРОБСТВО В УМОВАХ ВІЙНИ?

22 Липня 2022 11:34
Алла Каріза
ЩО ЧЕКАЄ НА БЕССАРАБСЬКЕ ВИНОГРАДАРСТВО І ВИНОРОБСТВО В УМОВАХ ВІЙНИ?

Як показало нинішнє збирання зернових і зернобобових культур, працьовитості бессарабських аграріїв не зуміла перешкодити навіть війна. Вони продовжують робити свою важливу справу.

Але відомо, що ще однією з основних спеціалізацій регіону є виноградарство. Лише на Одещині щороку вирощують понад 60% українського винограду. До початку збирання ранніх сортів залишилося зовсім небагато. Якими є перспективи врожайності цієї традиційної культури цього року, чи вдасться реалізувати виноград і вино, і за якою ціною? Що буде з виноробством?

На ці та інші питання ми шукали відповіді у експертів та фахівців, які вже багато років працюють у споконвічній для нашого краю сфері виноградарства та виновиробництва.

фото PIXABAY

УРОЖАЙНІСТЬ І ЦІНА: ПРОГНОЗИ ЕКСПЕРТІВ

Перші прогнози було зроблено ще у червні. І взагалі вони були обнадійливі. Так, Юрій Савчук, завідувач кафедрою садівництва, виноградарства, біології та хімії Одеського державного аграрного університету розповів виданню Grad.ua:

«Урожайність на перспективу у нас є, якщо ми надалі добре доглядати виноградні насадження, якщо сприятимуть і погодні умови, то буде цього року гарна врожайність».

Такі самі прогнози станом на 1 червня давали дослідники з Національного наукового центру «Інститут виноградарства та виноробства ім. В. Е. Таїрова». 

Проте вже на 1 липня вони ж звернули увагу на те, що виноградарям Одещини важливо провести полив цієї культури через недостатню кількість вологи в ґрунті, а також рекомендували не нехтувати боротьбою з бур’янами, «які цього року можуть створити серйозну небезпеку життєдіяльності виноградників, зменшити врожайність насаджень та погіршити якість ягід». І, звичайно ж, не припиняти проводити обробку від хвороб та шкідників. З останнім можуть виникнути проблеми. І не тільки.

Як зазначив завкафедрою виноградарства ОДАУ Юрій Савчук, через військові дії аграрії зіткнулись з низкою проблем. Насамперед – це брак робочої сили.

«Є й інша проблема. Більшість коштів із догляду за виноградом – імпортні, а постачання їх з початком війни зменшилося в рази, – зазначив учений. – Тому що важко перевести через кордон, це по-перше, по-друге, підвищився і долар, що впливає на витрати під час догляду за виноградними насадженнями».

Водночас він запевнив, що Одеська область цього року має всі шанси зібрати хороший урожай винограду. Однак через подорожчання добрив, засобів захисту та енергоносіїв – дорожчає виробництво. А це означає, що цьогоріч виноград, швидше за все, зросте в ціні.

А що саме у Болградському районі? Про це нам розповіли практики  виноградарства та виноробства.

«ТРЕБА НАБРАТИСЯ СИЛ І ТЕРПІННЯ»

«Ситуація в країні, безумовно, позначилася на всіх галузях, у тому числі на виноградарстві. Але я б не сказав, що все втрачено», – одразу акцентував увагу агроном із більш ніж сорокарічним стажем, у минулому начальник управління агропромислового розвитку Болградської райдержадміністрації Сергій Сакали. Він погодився, що погодні умови складаються нині сприятливі для розвитку виноградної лози та самої ягоди.

Висока температура, низька вологість повітря призвели до того, що розвиток хвороб  практично мінімізований.

Але робити остаточні висновки, повторюсь, зарано. Єдине, можу сказати з моїх останніх спостережень, що в міжряддя виноградників навіть бур’ян висихає через спеку, а виноград тримається. У цьому перевага цієї культури, особливо у нашому регіоні», – поділився Сергій Сакали

Зробив він припущення щодо ринків збуту та ціни на культуру. На його думку, є малоприємна ймовірність, що у цьому плані виноград може спіткати та сама незавидна доля, що й нинішній урожай зерна, на яке значно впала ціна і яким переповнені склади.

Незважаючи на такі складнощі у виноградарстві, Сергій Сакали бачить перспективи розвитку цієї галузі і впевнений, що відмовлятися від неї не можна.

«Розкорчувати завжди можна встигнути, а спробуй його виростити. Не варто цю ситуацію використати на довгострокову перспективу. У нас завжди аграрії жили надіями, її не можна втрачати й досі. Потрібно набратися сил і терпіти. Тим більше, що навіть у найпосушливіший сезон виноград може давати непоганий урожай, і частіше кращий за однорічні культури. Але лише тим, хто їм серйозно та відповідально займається», – наголосив Сергій Сакали.

фото PIXABAY

З НЕМОЖЛИВОГО МОЖЛИВЕ, І ТІЛЬКИ ЯКІСНЕ

Згодна з Сергієм Сакали та головний технолог ТМ «Колоніст» Лідія Задніпряна.

«Звичайно, на виноградарстві та виноробстві вторгнення росії в Україну відбилося. Так, прогнози на добрий урожай цієї культури є, але буде потрібна додаткова обробка виноградників. А її, на жаль, не всі підприємства матимуть змогу подужати фінансово. Це факт. Якщо говорити конкретно про «Колоніст», то, звичайно, ми проводитимемо всі необхідні агротехнічні заходи, незважаючи на складнощі. Важливо зберегти виноградники на майбутнє, тим більше що у нас з’явилися і молоді», – наголосила фахівець.

Складнощі, до речі, навіть це брендове підприємство, відоме за межами України, зазнало. «Основним покупцем нашої продукції було Бюро вин «Гудбай», філії якого знаходяться по всій Україні. Деякі з них були розгромлені, під знищення потрапила і наша продукція, яка була там», – розповідає технолог.

Плюс до всього є проблема з логістикою. За словами Лідії Задніпряної, «Колоністові» разом із ще кількома підприємствами в Болградському районі вдалося скооперуватися та продати партію продукції до Англії та Канади, але виникли складнощі з оплатою з цих країн.

Є труднощі та з комплектуючими – папером, тарою. Пляшки для вина раніше закуповувалися на заводі у Гостомелі, який також зруйнований. Плюс до всього, у березні-квітні «Колоністові» навіть довелося законсервувати виробництво.

І, ясна річ, ми не будемо додатково закуповувати виноград. Хіба що Одеський чорний. Оскільки підприємство створило бренди українського вина із сортів саме українського винограду. У тому числі Одеського чорного. А оскільки ми контролюємо найменування за походженням, то продовжимо наші традиції. Тобто зробимо все можливе з неможливого», – запевняє Лідія Антонівна.

До речі, у «Колоністі» будуть раді прийняти на роботу технологів. Отже, виробництво триває.

«РЯТУВАТИ ВИНОГРАДНИКИ ТРЕБА, НАВІТЬ ЯКЩО ЦІНА БУДЕ НЕРЕНТАБЕЛЬНОЮ»

Не відмовився від виноградарства й Іван Кулинський, коли вперше став у керма ТОВ «Агротранс». Сьогодні підприємство має 120 га виноградників, з яких 15 га – столові сорти, інші технічні. Є навіть крапельне зрошення.

фото PIXABAY

«Хочемо ось закачати у водойму воду і почати поливати столові сорти, але з водою проблема, не дешевою вона виходить, бо електрика дорога. Але треба рятувати виноградники, треба поливати. Потім зробити ще мінімум три обробки. П’ять ми вже зробили. Якщо ж на все махнути рукою зараз, наступного року, вважай, усе зникло. Сьогоднішні проблеми – не привід опускати руки. А виноградник віддячить, якщо не цього року, то наступного», – упевнений господарник, який не втрачає оптимізму.

«ЗАРАЗ НЕ ЧАС РУКИ ОПУСКАТИ»

Так вважає Болградський виноградар-винороб кубейського походження Михайло Фучеджі.

«Хочу сказати, що у нас більше погода впливає на виноградарство, аніж війна. Остання хіба що вплинула на скорочення ринків збуту та логістику. Ось у мене, наприклад, основними покупцями вина були жителі Бердянська, Мелітополя. Наразі ці міста окуповані, деякі замовники поїхали за кордон. Але навіть у цій ситуації, вважаю, треба обробляти виноградники, а не думати, яке паливо дороге та засоби захисту», – наголошує відомий бессарабський винороб.

І це при тому, що досвід Михайла Фучеджі йому підказують – ціна на виноград цього року буде слабкою, у кращому разі на рівні минулого року – 7-12 грн. за кілограм.

 Замість післямови

Навіть не знаю, що може зупинити бессарабських аграріїв. Іноді дивуєшся їхньому оптимізму, вірі в краще і прагненню довести почате до кінця будь-що. Особливо у цей складний час. Адже по суті вони – воїни тилу, які продовжують сьогодні робити те, що робили завжди: і коли був світ, і коли випадав нищівний град чи панувала нещадна спека. Вони не витрачають свої сили та час на скарги та виправдання, навіть якщо на це є вагомі причини. Це завдяки їм на наших столах сьогодні є хліб та натуральне бессарабське вино. Тепер важливо, щоб настав світ.

Алла Кариза

ФОТО з архіву «Махали» та Facebook

Поділитись
Зараз читають