Весна 2023 року принесла нам довгоочікувані та дуже рясні дощі. Опади були настільки частими і затяжними, що люди почали нудьгувати за ясною погодою та радіти рідкісним променям, що пробивалися крізь хмари. Спостерігалися і нетипові для нашого клімату показники температури повітря – почалася друга декада травня, а стовпчик на градуснику ледве сягав 20 градусів тепла. Як ці чинники відбилися на стані посівів та на який врожай варто очікувати, журналісту інтернет-видання «Махала» розповів головний спеціаліст відділу сільського господарства та економіки Саф’янівської сільської ради Олександр Череш.
Саф’янівська громада має у своєму розпорядженні 64120 га орних земель (знаходяться на території 19 населених пунктів). В аграрному секторі працюють 323 суб’єктів господарювання (згідно з податковими деклараціями). 41 із них – сільгосппідприємства, решту складають фермерські господарства.
Поля засівають і ярими, і озимими культурами. Так, минулої осені посіяли злакові – пшеницю і ячмінь та хрестоцвіті – ріпак. За оперативними даними, під озимі зернові було задіяно 32,1 тис. га земель (17,0 тис. га зайняв ячмінь, 15 1 тис. га – пшениця), під озимий ріпак – 3,0 тис. га.
«Восени та взимку майже не було опадів. На початку весни стан озимих культур був плачевним – дуже багато планувалося пересіювати. У березні пішли дощі, і на деяких полях озимина тільки-но почала сходити. Станом сьогодні із 15, 1 тис. га озимої пшениці близько 70 відсотків перебувають у задовільному стані, решта – це слабкі рідкі посіви. Але завдяки весняним дощам їхній стан все ж таки набагато покращився», – повідомляє Олександр Череш.
З озимим ріпаком справи ще гірші – він загинув на площі 1246 га. Прогнозується, що втрата цієї культури сягне приблизно 1300 га.
«Причиною цього стала відсутність потрібної кількості вологи восени, сходи вийшли рідкі, рвані, дуже слабкі. Більшість ріпаку загинула в Кам’янці – близько 1000 га. Землероби покладали надії на зимові дощі, але їх було замало. Було економічно невигідно залишати сходи, тому керівники сільгосппідприємств вирішили закультивувати землі та пересіяти їх такими культурами як нут, льон та соняшник», – розповідає головний спеціаліст сільгоспвідділу Саф’янівської громади.
У Каланчаку ж ситуація з ріпаком набагато краща. У вересні тут випали хороші опади, аграрії вчасно посіяли насіння, завдяки чому з’явилися сходи, які встигли вкоренитися і ввійти в зиму.
Загалом озимий ріпак з берігся на площі 1,8 тис. га. Це Каланчак, Першотравневе та Кам’янка. 430 га із цього числа займають слабкі посіви.
«Різниця сходів по селах залежала від кількості осінніх опадів – вони локально випадали неоднакові. Десь було 1,5 мм, десь 15 мм. Там, де випало багато опадів, можна було отримати більш-менш дружні сходи, – пояснює Олександр Олександрович. – Весняні дощі та відносно низька температура повітря сприятливо позначилися на подальшому розвитку рослин. Через прохолоду волога з ґрунту не випаровувалась, її рівень сягнув близько метра. Це не наш клімат, проте він сприяв тому, що навіть ослаблені озимі вийшли із зими і змогли пройти стадію вегетації, яка необхідна для формування зерна. Якби різко настала спека, зернові викинули б колос. Він би був маленький та погано розвинений. А так стан у озимини сьогодні зовсім інший, що дає надію на непоганий урожай».
Щодо ярих культур, то, відповідно до посівного прогнозу, ними планується засіяти загалом 28693 га. На площі 23424 га насіння вже лягло в ґрунт. Повністю завершено роботи з посіву ярого ячменю (1710 га), нуту (245 га), гороху (761 га), сочевиці (рекордна площа – 891 га), гірчиці (303 га) та льону (573 га).
Ще сіють рис, цього року під нього планують задіяти чеки загальною площею 550-560 га. У минулі роки рис вирощували на 300–350 га.
Соняшником на сьогоднішній день засіяли 12,5 тис. га із запланованих 14,4 тис. га. Кукурудзою засіяно вже – 3,2 тис. га (за планом – 5,3 тис. га). Просом – 730 га.
У Саф’янівській громаді вирощують ще й сім’яники – насіння коренеплодів: моркви, буряків. Під це задіяно відносно малі площі – 50 га у селі Озерне та ділянку на острові Кислицький.
Виробництвом овочів (картопля, буряк, морква, цибуля, помідори) у малих обсягах займаються лише кілька сільгосппідприємств. Основними ж постачальниками овочевої продукції є місцеві жителі.
До розподілу зібраного врожаю аграрії підходять дуже продумано. Насамперед відокремлюють певну кількість насіння для майбутніх посівів. Частину, відповідно до договорів, роздають власникам паїв. Решту врожаю продають місцевим підприємцям (пекарням, маслобійням та ін.) або іншим. Деякі сільгоспвиробники працюють за контрактами з іноземними партнерами, що полегшує процес реалізації продукції.
Виручені гроші – це ще не чистий прибуток. На ці кошти потрібно закупити необхідні для роботи ресурси – ПММ, запчастини, техніку, а також сплатити податки, заробітну плату працівникам тощо.
«Минулого року через військові дії був період, коли аграрії не могли здавати продукцію. І ціна була тоді смішною – 3000 грн за тонну зерна. Довелося його притримати, коли більш-менш устаканилася логістика, – запрацювали порт, інші причали, – почали продавати. Тоді щось змогли заробити», – каже Олександр Череш.
Аграрний бізнес, як бачимо, – це свого роду лотерея, яка багато в чому залежить від примх погоди. Цієї весни, завдяки дощам і прохолоді, у землеробів підвищився шанс витягти свій прибутковий квиток.
Інтернет-видання Бессарабії
