Минулої п’ятниці, 21 квітня, колегія суддів Ізмаїльського міськрайонного суду нарешті винесла вердикт у справі жителя села Табаки Болградського району Дмитра Турчина. Понад три роки минуло з того злощасного дня, коли підсудний через побутовий конфлікт убив чабана Віталія Карагіоза з села Кубей, залишивши троє дітей без батька.
Трагедія сталася 23 лютого 2020 року в селі Кубей, куди п’яний Дмитро Турчин приїхав о пів на п’яту ранку. У салоні автомобіля Volkswagen Passat B5, на якому він прибув, знаходились троє його знайомих – дві жінки та чоловік. Причиною раннього візиту стало бажання Турчина змусити фермера Віталія Карагіоза оновити огорожу палісадника, який належав тестю Дмитра. Незадовго до цього Віталій ненавмисно пом’яв цей невисокий паркан із сітки рабиці своїм автомобілем.
Господар будинку вийшов за хвіртку разом зі своїм чотирнадцятилітнім сином Іваном. Почалася словесна суперечка, під час якої Дмитро Турчин розпалився від слів Віталія Карагіоза, що здалися йому образливими. Бажаючи помститися, він завдав опоненту удару в обличчя. Потерпілий, втративши рівновагу, повернувся лівим боком і намагався втекти у двір. Однак Дмитро схопив його за одяг лівою рукою, а правою, в якій він тримав складаний ніж, завдав ударів в область лівої лопатки, плеча та в ліву частину бічної поверхні грудної клітки. Третій удар виявився фатальним, оскільки пошкодив легеню та шлуночок серця, що спровокувало сильну крововтрату.
Постраждалий, стікаючи кров’ю, забіг у свій двір, проте незваний гість, вторгнувшись (всупереч конституційним гарантіям) в чуже домоволодіння, наздогнав його біля входу в житловий будинок. Утримуючи потерпілого за одяг, продовжив бити кулаками та штовхати. Віталій, долаючи опір, увійшов до будинку, Дмитро слідував за ним. Пройшовши через кілька приміщень, вони зупинились на кухні, де Турчин завдав пораненому ще одного удару кулаком у ліве плече. Господар дома знепритомнів, упав на підлогу, через деякий час він помер. Малолітній син Віталія був свідком цього звірячого вбивства.
Турчин намагався втекти з місця злочину, проте правоохоронці його знайшли та заарештували. Затриманому висунули підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК (навмисне вбивство) та ч. 2 ст. 162 КК (незаконне проникнення у житло та інше володіння особи із застосуванням насильства). За такий злочин передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
На той час особливо тяжкі злочини, до яких належав і цей випадок, могли розглядатися в суді лише колегіально. Однак у Болградському районному суді, до якого територіально належало місце скоєння злочину, не вистачало потрібної кількості суддів. За рішенням Одеського апеляційного суду справу передали до Ізмаїлу. Колегію ізмаїльських суддів очолив Іван Яковенко.
Протягом одного року та дев’яти місяців адвокат обвинуваченого домагався заміни запобіжного заходу своєму підзахисному. Весь цей час суд був непохитним – клопотання захисту залишалося без задоволення, і арешт продовжувався.
Дивні речі почали відбуватися у листопаді 2021 року. Так, 8 листопада на засіданні суду вдова вбитого Зінаїда Карагіоз, яка проходила у справі як постраждала, здивувала тим, що не заперечувала, щоб убивцю її чоловіка відпустили під домашній арешт. І це при тому, що спочатку вона наполягала на утриманні обвинуваченого під вартою. Більше того, як розповів журналісту інтернет-видання «Махала» прокурор Болградської окружної прокуратури Василь Русанжик, Зінаїда заявила в суді, що покійний чоловік її часто бив, а ось його вбивця, навпаки, їй допомагає…
На тому судовому засідання судді звільнили обвинуваченого в особливо тяжкому злочині прямо в залі суду. Тобто на волю відпустили злочинця, який жорстоко вбив на очах малолітнього сина його батька!
Суд обрав злочинцеві запобіжний захід: підсудний не повинен залишати своє житло з 20-00 до 7-00. А ось вранці, вдень і ввечері він, виходить, був вільний пересуватися, де заманеться… Таким чином злочинець перебував на волі майже півтора року – аж до фінального засідання суду.
Захист Дмитра Турчина мав плани і більш серйозні, про що свідчить рішення суду від 7 квітня 2023 року.
Адвокат підсудного клопотав про проведення судово-психіатричної експертизи, яка мала відповісти на низку питань. «Чи страждав обвинувачений будь-яким психіатричним захворюванням під час вчинення ним злочину, чи міг він усвідомлювати свої дії і керувати ними? Чи страждає він будь-яким психіатричним захворюванням в даний час і чи може усвідомлювати свої дії і керувати ними? Чи не є обвинувачений психічнохворим і чи не потребує він застосування до нього примусових заходів медичного характеру? Чи перебував він під час вчинення злочину у стані фізіологічного афекту? Чи перебував обвинувачений під час вчинення ним злочину в емоційному стані, який міг істотно вплинути на характер його поведінки в досліджуваній ситуації? Чи є у нього індивідуально-психологічні особливості, які могли істотно вплинути на його поведінку в досліджуваній ситуації?» – зі сформульованих адвокатом питань нескладно здогадатися про задуману лінію захисту. Але задум зазнав фіаско – суд клопотання не задовольнив.
Фінальне засідання у справі Дмитра Турчина, звинуваченого у вбивстві фермера із села Кубей, відбулося 21 квітня. Дружина вбитого Зінаїда Карагіоз, як і раніше, просила суд звільнити підсудного Турчина. Крім того, за словами прокурора Василя Русанжика, вона відмовлялася від свого цивільного позову, згідно з яким засуджений мав виплатити їй 290 тисяч гривень компенсації.
Проте ні прохання вдови, ні старання адвоката цього разу не спрацювали. Колегія суддів Ізмаїльського міськрайонного суду винесла досить суворий вердикт – Дмитра Турчина визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК та ч. 2 ст. 162 КК, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 років. Суд також задовольнив у повному обсязі і цивільний позов потерпілої. Підсудного було взято під варту у залі суду.
Інтернет-видання Бессарабії
