Такої посушливої осені давно не було в Бессарабії. Посівна кампанія проходить важко. Багато аграріїв призупинили сів озимих культур через відсутність вологи у грунті.
Про ситуацію на полях Болградського району дізнавалися журналісти видання «Махала». Ми звернулися за роз’ясненням до відомого в Болградському районі професіонала в аграрній галузі Сергія Сакали.
Сергію Георгіевичу, як ви оцінюєте ситуацію?
Вона складна. Останній дощ був 26 липня. Між Каракуртом та Василівкою випав дощ у деяких місцях, було навіть понад 30 мм вологи, що дивно, але в середньому ці площі невеликі.
Як почувають себе озимі культури?
Ріпак – дуже живуча культура, будь-які невеликі опади відновлюють посіви. У сільгосгосподарствах на півночі району ріпак ще тримається. По озимій пшениці скажу так: ті, хто посіяв 10-15 вересня і ті, хто посіє до 1 листопада – фактично опиняться в однакових умовах. Бо всі сіють у сухий ґрунт, обіцяють продуктивну вологу лише після 1 листопада.
Багато аграріїв призупинило роботи.
Я вважаю, що потрібно продовжувати сівбу, але температура підводить – вона дуже висока як для цього періоду. Якщо температура грунту вище 12 градусів і за наявності невеликої вологи може статися псування зерна. Коли ґрунт абсолютно сухий, то зерно консервується і залишається неушкодженим, в такому стані чекає на сприятливі погодні умови.
Сівбу треба починати, коли середньодобова температура не вище 17 градусів, а в нас в останні тижні температура знову підскочила. Температура ґрунту на глибині загортання насіння (5-6 см) нижче 13 градусів не опускалася. Якщо ж вона 11-12 градусів і вище, то це може негативно вплинути на зерно. В цьому зараз найбільша небезпека – у високій температурі повітря.
Чи були подібні посушливі роки раніше?
Я пам’ятаю, що подібна осінь була у 1982 році. Тоді в Болградському районі (у старих межах – ред.) було посіяно 17-18 тисяч га озимих, а до збирання зберіглося 7800, і середня врожайність, включаючи кукурудзу, була 11 ц/га, загалом в районі зібрали 41 тис. тонн зерна. Це був один із найневрожайніших років.
Чи є надія, що ситуація цього року виправиться?
Сподіватимемося на те, що нинішні сорти одеської селекції дуже пластичні. І якщо немає сходів восени, то зерно зійде весною. Це насамперед стосується озимого ячменю – він і восени, і навесні зійде і встигне розкуститися. Одеські сорти пшениці теж здатні розкуститися весною, якщо навіть зійдуть до 10 січня. Але мають бути сприятливі погодні умови.
Дуже важливо, на якій глибині посіяли зерно. Якщо це до 4 см, то після дощів є надія, що пшениця набагато швидше зійде, швидше набере масу. Якщо посадити на глибину 6-7 см, то зерно теж зійде, але втрачає свою енергію – на поверхню виходить, як ми їх називаємо, ниточки. І ще умова дружніх сходів – посіви мають були щільно прикатані.
Звичайно, найкращий урожай – це посіви у оптимальні терміни та у вологий ґрунт, зрозуміло, що наступного року ми великого врожаю не матимемо за всього бажання, але зменшити негативний вплив цієї ситуації можемо, тому надію втрачати не можна.
Інтернет-видання Бессарабії
