Вже восьмий рік у селі Виноградівка Болградської громади успішно працює обласний Центр гагаузької культури.
Всі ці роки на його базі презентуються нові видання про історію гагаузького народу, література гагаузькою мовою, відзначаються народні свята, проводяться заняття з відновлення традиційних занять гагаузів, екскурсії, міжнародні форуми, виставки.
Цього воєнного літа робота Центру не зупинилася, її не поменшало, але вона дещо видозмінилася.
“Ми продовжуємо проводити екскурсії і не лише тому, що у нас майже кожен день є діти. Якщо минулого року це були, як правило, діти з інших держав, які приїхали погостювати до села Виноградівка, то сьогодні це здебільшого ті, хто повернувся до бабусь-дідусів у зв’язку з війною, а також чимало дітей-переселенців із Херсона, Харкова, багато з Миколаєва, Одеси та навіть столиці”, – розповіла “Махалі” Ольга Кулаксиз, незмінний директор Обласного центру гагаузької культури у с. Виноградівка.
Вона стверджує, що маленьким відвідувачам цікаво буквально все – і музейна кімната, і експонати, і навіть нагороди, які встиг отримати Центр за роки продуктивної діяльності.
“Особливою популярністю користується сувенірчик із шурупів та гайок. Його ми отримали за онлайн-участь у рок-фестивалі, який проходив минулого року у м. Сєвєродонецьку Луганської області та на який ми представили свої вироби зі шкіри”, – додає Ольга Семенівна.
Також діти із задоволенням беруть участь у створенні зі шкіри символу удачі, успіху в будь-яких справах – мініатюрному національному гагаузькому взутті – чарик.
З неменшим захопленням хлопці та дівчата вдаються до старовинної національної гагаузької гри “Куран”.
“Сенс цієї гри полягає в тому, щоб виграти у суперника усі його фішки. І найцікавіше, що фішки у цій грі можуть бути найрізноманітнішими. Так, у одного гравця можуть бути білі квасолини, у іншого – чорні. В одного – цибулинки, в іншого – часточки часнику. Або зернятка кукурудзи та горох. Тобто те, що завжди було в кожній гагаузькій сім’ї. Щоб виграти у суперника, треба зуміти виставити свої фішки в ряд – по перпендикулярній лінії, або по горизонтальній або вертикальній, але не по діагоналі. Ось тоді і вважається, що гравець зумів побудувати куран, а значить може забрати якусь із фішок у суперника, та таку, щоб поміщати і йому вибудувати цей самий куран”, – пояснює суть старовинної захоплюючої гри директора Центру.
З її слів, цю гру дуже швидко освоюють навіть дошкільнята.
“Пам’ятаю, прийшов до нас хлопчик із Києва, зізнався, що читав про цю гру в Інтернеті. І ось захотів освоїти її. І, знаєте, у нього це чудово вийшло”, – наголосила Ольга Семенівна.
З неменшим інтересом дітлахи гортає тематичні журнали “Голубка” доктора філологічних наук, викладача Комратського та Турецького університетів Гюлле Каранфіл.
У цих журналах, розрахованих на 1-7 класів багато пізнавального та розвиваючого кругозір. Діти як за допомогою нього вивчають мову, поповнюючи свій словниковий запас, а й вирішують цікаві завдання логіку.
“Побувавши хоч раз у нашому Центрі, діти потім повертаються до нас знову, наводячи вже своїх друзів, сестер, братів. І ми кожному раді, готові віддавати кожному увагу, яка така важлива для дитини, особливо в ці непрості для всієї України дні”, – зазначила Ольга Кулаксиз.
Алла Каріза
Фото зі сторінки Обласного Центру гагаузької культури у с. Виноградівка у Facebook
Інтернет-видання Бессарабії
