Ренійська громада зазнала ще однієї важкої втрати. 22 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання біля селища Печеніги Чугуївського району Харківської області загинув уродженець села Новосільське Валерій Миколайович Дали. Йому було лише 36 років. Про те, якою він був людиною, журналісту інтернет-видання «Махала» розповіла його двоюрідна сестра Інна Гуцан.
Валерій Дали народився 14 вересня 1989 року. Ріс у звичайній сім’ї. 2005 року Валерій закінчив дев’ять класів Новосільської школи і відразу пішов працювати, щоб допомогти сім’ї.
«Працював у селі, на різних роботах. Потім одружився, переїхав до села Криничне. Там працював у колгоспі водієм трактора, ще охоронцем був. У них народився син, але, на жаль, із дружиною вони потім розійшлися, і Валерій повернувся додому до Новосільського», – розповідає Інна.
Після повернення до рідного села Валерій продовжував працювати там, де знаходив можливість заробити, не боявся жодної роботи.
«Знаєте, він завжди всім допомагав, хто б не звернувся. Не було такого, щоби відмовив комусь. Ось такою була людина, безвідмовна», – з теплотою в голосі говорить двоюрідна сестра.
За її словами, Валерій був неконфліктною людиною. Просто спокійно жив, працював, допомагав людям.
«На початку літа цього року Валері вручили повістку і його мобілізували. Три місяці він проходив підготовку під Миколаєвом, а згодом його перекинули на Харківський напрямок. Служив водієм», – каже вона.
За її словами, він щодня виходив на зв’язок із мамою.
“Зі мною він зідзвонювався не щодня, але по можливості міг написати повідомлення. В основному завжди на зв’язку був, завжди життєрадісний і з надією говорив, що все буде нормально, щоб ми не переживали”, – згадує жінка.
Але одна розмова запам’яталася їй особливо гостро, болю озвалася в душі. Це був останній телефонний дзвінок із братом, приблизно місяць тому, коли його тільки перевели з навчальної на передову, туди, де вже йшли справжні бої.
«Це була, знаєте, прощальна якась розмова. Він прямо так і сказав: «Тут дуже небезпечно, ми не знаємо, що буде завтра, тому ось сьогодні дзвоню, доки живий, можу говорити з вами, спілкуюся, невідомо, що буде завтра…». Я тоді подумала: якийсь настрій у нього якийсь зовсім не той, тривожний. Після цього ми тільки листувалися вже. Але більше ми з ним, на жаль, так і не поговорили», – з болем у голосі та ледве стримуючи сльози, каже Інна Гуцан.
22 листопада 2025 року Валерій Дали загинув внаслідок влучення FPV-дрону під час виконання бойового завдання.
“Коли нам повідомили про це, це було так важко, що не передати словами. Для нас це величезна втрата. Він залишив сина, маму, брата, всіх нас, хто його знав та любив. Така хороша була людина, добра, чуйна», – зі скорботою каже двоюрідна сестра загиблого.
5 грудня Валерій Дали повернувся додому на щиті. Жалобний кортеж пройшов спочатку в Рені, а потім у його рідне село Новосільське. Жителі громади вийшли на вулиці, щоби гідно зустріти свого земляка, який віддав життя за Україну. 6 грудні в рідному селі Валерія Миколайовича провели в останню путь.
Фото надані Інною Гуцан та Ренійської міської ради
Інтернет-видання Бессарабії
