Нова українська школа (НУШ) – реформа освіти, яку розпочато у 2018 році. Як сьогодні відбувається реформа в умовах воєнного стану, з якими викликами зустрічаються вчителі, батьки й діти та як їх долають?
НУШ передбачає, що вчителі активно використовують інформаційно-комунікаційні технології (наприклад, презентації зі спецефектами), а також наочний матеріал на уроках з метою кращого засвоєння навчального матеріалу школярами.
Відповідно до реформи, в дітей віком 1 – 4 класів немає бального оцінювання. Вчитель може лише дати оцінне судження роботі дитини: «добре», «молодець», «добре, але є деякі помилки; перечитай, будь ласка, підручник».
Початкова школа ділиться на два цикли:
1-2 класи – адаптаційно-ігровий (уроки проходять у вигляді гри, під час проведення яких формуються певні навички; вчитель допомагає дітям адаптуватися до школи);
3-4 класи – основний (діти вже адаптовані; вчитель часто використовує такі форми роботи як парна та групова).
В результаті діти навчаються працювати в команді, аргументувати своє рішення, прислухатися до думки один одного.
Щоб дізнатися більше про те, що таке НУШ, ми зустрілися з класним керівником 1-Б класу Болградського опорного закладу «Болградський ліцей» Людмилою Шинкар.
“НУШ – це принципово новий підхід до освіти дітей, буквально розворот на 180 градусів. У такій школі діти навчаються мислити критично, висловлювати свою думку», – розповіла Людмила Анатоліївна.
Її улюблений етап уроку – «Ранкова зустріч». Це майже ритуал. Вчителька та діти збираються в коло, вітають один одного, причому щодня різними способами вимовляють вітання. Тож діти вчаться говорити добрі слова, практикують українську мову.
Нещодавно в класі практикували гру «Чудова скринька». Діти мали вгадати, що в ньому знаходиться. Вони по черзі запитували: «Це їжа?», «Цей предмет круглий?» І так доти, доки не відгадають, що в скриньці. Там було яблуко.
«Ранкова зустріч» допомагає зробити клас цілісним, єдиним колективом, а також підняти настрій та налаштувати дітей на групову роботу.
На уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» діти вивчають природні явища, набувають практичних навичок. Наприклад, як виростити рослину. У 1-Б класі вже вирощували чайний гриб, квасолю.
Також НУШ заохочує до розвитку творчих здібностей. Вчителі можуть вносити до календарного планування свої корективи або навіть працювати за авторською програмою.
Вчитель викладає урок, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології. Людмила Анатоліївна презентації готує для кожного уроку, окрім фізкультури.
«Сучасні діти звикли бачити картинку. Вони не зможуть засвоїти матеріал на належному рівні, якщо не побачать його та не почують. В учнів молодших класів насамперед працює наочно-образне мислення», – поділилася досвідом Людмила Анатоліївна.
Розвиток творчих здібностей заохочує «Щоденник вражень», це ще одна новація НУШ. Дитина малює емоції, вона фіксує на папері свої враження від уроку. Ніхто не має права оцінювати його або вказувати на якісь помилки. Дитина малює так, як вона хоче. Це його творчий зошит. Головне, щоб він мав інтерес до творчості.
Практикує Людмила Анатоліївна та інтегровані уроки, які об’єднують навчання одночасно декільком дисциплінам щодо одного поняття, теми чи явища. Наприклад: математика+українська мова+мистецтво. Математика+трудове навчання. Математика+я досліджую світ.
«Наскільки нам вдалося навчити дітей практичним умінням та навичкам, ми дізнаємося, коли діти виростуть. Побачимо, як їм вдасться влаштуватися в житті і стати щасливими, успішними людьми. Адже головне завдання НУШ зробити так, щоб їм було легко в житті. Все робиться для того, щоб дитині було комфортно, щоб вона із задоволенням йшла до школи й мала бажання вчитися, навіть не маючи оцінки за своє навчання, не маючи іншої мотивації, крім інтересу», – зробила висновок Людмила Анатоліївна.
Вчителька зазначила, що зараз, у важкий для країни воєнний період, педагоги не повинні втрачати оптимізму, адже діти відчувають емоції та віддзеркалюють їх. На жаль, сигнал повітряної тривоги стала частиною нашого життя. Якщо він звучить у той період, коли вчителі та діти у школі, вони відразу йдуть в укриття. У Болградському опорному закладі “Болградський ліцей” є повністю обладнане бомбосховище, де є запаси їжі, води, ковдри та інше найнеобхідніше.
У бомбосховищі проводити уроки складно, бо там збираються кілька класів. Щоб діти не нудьгували, класні керівники розважають їх іграми, що розвивають.
У Болградському опорному закладі «Болградський ліцей» практикується очне навчання у 1-4 класах. Але нещодавно початкова школа змушена була перейти на онлайн-навчання на один тиждень.
Звичайно, дистанційне навчання у першому класі – це дуже складно. Діти у цьому віці не можуть самі зайти на онлайн-конференцію, вони ще не настільки усидливі. Тому присутність дорослої людини поруч є обов’язковою.
Дитину першого класу не так просто навчити писати дистанційно, адже вчитель не може взяти її руку і показати, як правильно прописується буква. Виходить, відповідальність за те, щоб дитина навчилася писати, читати, лягає на плечі батьків.
А що робити, якщо батьки не можуть бути поруч із дитиною під час онлайн-навчання? Який вихід із цієї проблеми бачать педагоги та батьки?
У такому разі вчителі перших класів індивідуально зв’язуються з батьками, надсилають презентацію, а також розробку уроку, щоб батько міг пояснити дитині тему. Якщо виникають труднощі, батько дзвонить вчителю, і класні керівники вже в індивідуальному порядку працюють із дітьми.
До вже наявних проблем додалася ще одна – відсутність електроенергії. Якщо з цієї причини урок не відбувся, він відбудеться в будь-якому випадку, але пізніше.
Класні керівники надсилають або презентацію, або відеоурок із поясненням, щоб діти могли виконати завдання разом із батьками. Наступного дня вчителі з дітьми обов’язково ще раз повторюють цю тему, щоб діти могли повністю засвоїти матеріал уроку.
На батьківських зборах, які були проведені на початку навчального року, класні керівники з батьками обговорювали питання безпеки дитини під час повітряної тривоги. Якщо повітряна тривога звучить під час онлайн-навчання, вчителі просять дітей вийти з конференції та перейти у те місце, в яке їм вказали батьки.
Марина Кунєва, мама Діми з 1-Б класу Болградського ліцею, розповіла, як почувається її дитина в умовах Нової української школи.
«НУШ налаштована на те, що дитина, її потреби, можливості та особливості перебувають у центрі освітнього процесу; реформа дає більше свободи дитині, знімає багато обмежень. Такий підхід допомагає дітям адаптуватися до школи після дитсадка чи домашнього виховання. По сину бачу, що йому цікаво. Найбільше вражень виникає від ранкових зустрічей.
Але вважаю, що навчання молодших школярів має бути лише очне. У школі дітки більше спілкуються один з одним, краще засвоюють матеріал, менше сидять за комп’ютером.
Якщо все ж таки бувають онлайн-уроки і батько не може бути поряд з дитиною, треба наймати репетитора, тому що дитина одна займатися не буде. Тим більше може зникнути зв’язок, може бути повітряна тривога, вимкнутись світло. Малюк розгубиться, не знатиме, що йому робити. Це стрес для дитини і таке допускати не можна», – сказала Марина.
І хоча сьогодні реформа стикається з проблемами воєнного часу, головне – вчителі не забувають сенсу реформи НУШ: зробити учнів відкритими, творчими та щасливими людьми. Адже саме це покоління після війни будуватиме нову Україну.
Генрієтта Домущі
Інтернет-видання Бессарабії
