Днями у селі Котловина Ренійської громади побувала відома ренійська поетеса, керівник літературного клубу «Джерела» Лілія Олейнік, яка вже понад двадцять років незмінно збирає навколо себе однодумців. З нею, талановитою, яскравою та багатогранною творчою особистістю, яка не лише пише вірші, а й виконує свої авторські пісні, відбулися цього дня дві зустрічі – у сільському Будинку культури та музейному комплексі Котловинського ліцею.
У БК зустріч відбулася у форматі засідання жіночого клубу «Берегиня», який у селі існує вже багато років і є майданчиком для проведення різних заходів. Цього разу зібралися справжні любителі та поціновувачі поезії. Зустріч з Лілією Олейнік тривала дві години, які пролетіли як одна мить.
«Ми всі, затамувавши подих, слухали вірші та насолоджувались чудовим співом. Лілія з задоволенням відповіла на всі наші запитання. Своєю творчістю поділились і наші котловинські самодіяльні поети Н. Дейнека, М. Котляренко, Л. Базаджи, Л. Арабаджи, А. Дейнека, М. Лозанова. Зустріч пройшла в дуже теплій та дружній обстановці. Спілкування з Лілією Олейнік нам виявилося дуже мало, тому сподіваємося, що наші зустрічі стануть доброю традицією. Від всіх учасників заходу дякуємо Лілії за радість, доставлену всім нам, приємне спілкування, гарний настрій та позитив! Ми побажали поетесі подальшої творчої наснаги, сил, здоров’я та миру», – йдеться у повідомленні на сторінці Котловинського Будинку культури у Фейсбуці.
А от у музейному комплексі Котловинського ліцею спілкування з поетесою Лілією Олейнік відбулося у форматі уроку-зустрічі для учнів 9-11 класів, який називався «Жодного дня без нового вірша».
«Учні з зацікавленістю слухали спогади майстрині слова, вірші авторки, в яких мудрість життєвого досвіду переплелись з її душевною чистотою, задавали багато питань. Завдяки Лілії Олейнік слухачі занурилися у світ Її Величності Поезії. Наприкінці заходу пані Лілія подарувала музею книги авторів Ренійщини», – повідомили на сторінці ліцею у цій самій соціальній мережі.
«Дивуюся її вражаючій працездатності. Вона живе під гаслом: ні дня без рядка. Миттєво відгукується на події сьогоднішнього дня, зустріч із цікавою людиною, гарною квіткою та незвичайною хмарою, що знаходить своє відображення у її творчості. А скільки часу займає її громадська діяльність! Вона і депутат міської ради, і керівник літературного клубу, і учасник театрального колективу обласного центру національних культур у м. Рені, член незліченних комісій… Але мало хто знає, що вона щодня годує у парку безпритульних котів, знає їх на прізвисько і дуже турбується, якщо якась із них не прийшла поїсти. Тільки кішки чують її голос, миттю збігаються з усіх куточків парку. А вона ще дочка, сестра, мати, і дбайлива бабуся, яку обожнюють онуки. До неї приходять зі своїми бідами і городяни та мешканці всіх сіл громади, переселенці, дорослі та діти і для кожного вона знайде не лише добре слово, а обов’язково допоможе», – розповіла журналісту «Махали» вже після зустрічі керівник музейного комплексу Котловинського ліцею Ніна Дейнека, яку з Лілією Олейнік поєднує не лише любов до поезії, а й багаторічна дружба.
За словами Ніни Дейнека, юні автори приносять їй свої перші вірші та очікують оцінки, і Лілія завжди підкаже, підтримає та утвердить їхню віру в себе та свої здібності.
«Вона проводить величезну роботу щодо пошуку книг, журналів, конкурсів, у яких можуть взяти участь автори Ренійщини. При цьому не випинає себе, а залишається в тіні. Люблю її почуття гумору, оптимізм, чуйність та вміння за всіх обставин залишатися Людиною!», – сказала наша співрозмовниця.
Своїми враженнями, емоціями після такого насиченого на зустрічі та спілкування дня поділилася з журналістом «Махали» і сама Лілія Олейнік:
«У мене були дві зустрічі – зі школярами і учасницями жіночого клубу «Берегиня». Для мене це велика відповідальність, коли я спілкуюсь з учнями шкіл. Тому що це наше майбутнє. Від того, що ми зараз закладаємо у них, які напрямки тримаємо залежить їх подальше життя. Діти слухають, задають запитання. І це дуже цікаве, живе спілкування. Я проводжу такі зустрічі вже 22 роки! І можу сказати, що деякі слухачі, які були дітьми, вже пишуть самі і звертаються до мене за порадами і натхненням.
А зустріч з жінками, які понад всю свою зайнятість і заклопотаність, знайшли час, щоб зустрітися і поспілкуватися, взагалі мене вразила своїм теплом.
Я знайома з багатьма з них, нас єднає творчість. Я з задоволенням спілкувалася і слухала їх твори. Відповідала на запитання і моє серце наповнилося радістю і натхненням. Я читала вірші і навіть заспівала, хоча останні роки я майже цього не роблю.
Коли відчуваєш такі емоції, ти розумієш, що твоє життя наповнене і ти живеш не дарма!»
Інтернет-видання Бессарабії
